Презентація проєкту "Інтелект України" 

 

Створення космічного лепбука

1.     Ознайомся з історією виникнення лепбука. Дай відповіді на запитання.

Термін «лепбук» (з англійської «lapbook» - книга на колінах) уперше використала письменниця з Вірджинії (штат США) Теммі Дабі.

Вона узагальнила досвід використання різноманітних мінікниг, автором яких була Діна Зайк ще у 80-х роках ХХ століття. Саме Діна Зайк запропонувала використати так звані foldables – складені аркуші паперу для легкого та ненав’язливого запам’ятовування дітьми.

Автор детально описала різні способи їх створення. Використання таких аркушів паперу або, як ми їх зараз називаємо, «мінікниг» давало можливість дітям, коли вони працювали над їх виготовленням, швидко та надовго запам’ятовувати потрібну інформацію. Цю техніку часто застосовували в домашніх школах усього світу. Теммі Дабі запропонувала вкласти ці мінікнижки в одну оригінально оформлену папку. Автор назвала цю саморобну книгу так, тому що вся робота відображається в «книзі», яка може розташуватися на колінах у дитини. Звичайно, американці не винайшли велосипед, адже подібні книжки або книжки-іграшки були завжди. Але завдяки американським домашнім школам лепбук виділився в окремий жанр. Лепбук за такого навчання є фінальним етапом вивчення певної теми. Тобто учень, вивчивши тему, оформлює здобуті знання у вигляді лепбука, куди вміщує все, про що дізнався.

Отже, лепбук – це книга або папка будь-якої форми та з будь-якої теми, з укладеними в неї різноманітними мінікнижками, віконечками, малюнками, іграми, які оформлюють оригінальним способом.

·        З якої мови походить назва «лепбук»?

·        Який переклад вона має?

·        Чим лепбук  відрізняється від звичайної книги?

2.     Виконай вправи для покращення зору.

3.     Хвилинка Знайка. Прочитай текст. Поясни, які вміння розвиває робота з леп буком.

Робота з лепбуком розвиває в дітей універсальні вміння, зокрема вміння планувати майбутню діяльність, домовлятися з однолітками, розподіляти обов’язки, шукати потрібну інформацію, узагальнювати її, систематизувати, самостійно давати відповіді на запитання, що виникають, приймати власні рішення, спираючись на свої знання й уміння, висловлювати Лепбук – це різновид проєкту, підсумкова форма подання матеріалу учнями. Щоб створити лепбук, визначають мету, формулюють тему, розробляють макет лепбука та шукають потрібну інформацію. Після цього презентують готовий продукт.

4.     Порухайся на фізкультхвилинці.

5.     Ознайомся з послідовністю створення лепбука.

Алгоритм виготовлення лепбука

КРОК 1. Формулювання теми.

КРОК 2. Складання плану.

КРОК 3 . Створення макета.

КРОК 4.Збір інформації та матеріалу.

КРОК 5.Наповнення лепбука.

6.     Робота в групі (парі)

·        Попрацюйте за поданим вище алгоритмом.

·        Створіть лепбук про космос.

·        Презентуйте свої роботи.

7.     Підсумок уроку разом з учителем.

 

Участь у проведенні Інженерного Тижня."Мій перший літачок"

 

 

Вправи, які допомагають у реалізації діяльнісного методу навчання за науково- педагогічним проєктом"Інтелект України"

           З 1 вересня 2018 року я працюю за освітньою програмою початкової школи науково- педагогічного проєкту « Інтелект України».

             Цією програмою мені були надіслані методичні рекомендації для вчителів 1 – х класів щодо питань реалізації основних положень Концепції      « Нова українська школа», Державного стандарту початкової загальної освіти та освітньої програми початкової школи науково – педагогічного проєкту             « Інтелект України».            

           Цілями початкової освіти в Проєкті  визнано всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей і наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості і допитливості. Зазначені цілі досягаються через модернізацію початкової освіти в Проекті на засадах компетентісного підходу, концептуальною метою якого є становлення учня як суб'єкта життєдіяльності завдяки сформованості системи ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей.

4.Особливості проведення «Ранкових зустрічей» в науково-педагогічному проєкті «Інтелект України»

Ключові поняття:

Завдання початкової школи на сучасному етапі;

«Ранкова зустріч»;

Значення «Ранкової зустрічі»;

Етапи проведення «Ранкових зустрічей»;

Методичні особливості «Ранкових зустрічей»

                                                        План

Формування цілісної особистості школяра – головне завдання початкової школи;

Завдання та значення «Ранкових зустрічей»;

Етапи проведення «Ранкових зустрічей»

Методичні особливості проведення етапів «Ранкових зустрічей»

У проєкті Державного стандарту початкової загальної освіти зазначено, що філософія Нової української школи закладає фундамент для успіху та самореалізації особистості , «формування цілісної особистості з увагою до інтелектуального, духовного, емоційного, соціального та фізичного розвитку, що є передумовою життєвого успіху дитини», її щастя. В десяти ключових компетентностях визначено з цього приводу соціальну та громадянську компетентності, що випливають із потреби створення інноваційного, успішного суспільства, в якому будуть жити сьогоднішні школярі, в дорослому житті, і не тільки жити, а й будувати його. Створювати, розвивати таке суспільство зможуть люди, які вміють ефективно спілкуватись, здатні розуміти позицію інших людей, використовувати вивчену, подану інформацію, можуть брати на себе відповідальність, піклуватись про інших, поважати та любити один одного, знаходити спільну мову з іншими. Усі ці завдання закладено у зміст навчальних предметів, інтегрованих курсів, що реалізують освітні галузі, але визначено, що на уроці, інтегрованому занятті не вистачає хвилинок спілкування, за час яких можна обговорити питання, які хвилюють, звернути увагу на однолітків, поцікавитися, як у них пройшов день, який настрій, які результати діяльності. Якщо ми хочемо, щоб діти зростали позитивними, нам необхідно розвивати, формувати в них соціальні та емоційні навички, приділяючи цим питанням таку ж саму увагу, як і традиційним академічним навичкам. У вирішенні цих питань провідну роль відіграють «Ранкові зустрічі».

Що ж таке «Ранкова зустріч»?

«Ранкова зустріч» – це зустріч на початку навчального дня класу зі своїм учителем. «Ранкова зустріч» - це запланована, структурована зустріч, вона посідає важливе місце в повсякденному розкладі діяльності класу, де панує атмосфера піклування, відповідальності. На сьогодні визначено особливу роль «Ранкової зустрічі» в житті класу і присвячується їй 20-25 хвилин на початку дня з метою створення позитивної атмосфери у класі на весь навчальний день.

                                     Значення «Ранкової зустрічі»:

створення спільноти класу;

формування соціальної та громадянської компетентностей;

створення позитивного настрою в класі;

формування успішної, цілісної, усебічно розвиненої особистості школяра.

За рекомендаціями МОН України визначено 4 етапи проведення  «Ранкової зустрічі»:

привітання ;

обмін інформацією (обговорення власного досвіду зі своїми товаришами);

групова робота;

щоденні новини.

Відповідно до завдань та рекомендацій МОН України в НПП «Інтелект України» опрацьовано методичні прийоми  проведення «Ранкових зустрічей»  та форми організації діяльності класу під час проведення зустрічей.

Перший етап – привітання. Завдання цього етапу полягає в тому, що під час його проведення формується навичка вітатися, зустрічати однолітків, доброзичливо, позитивно налаштовуватися на подальшу навчальну роботу. Звертаємо увагу, що кожна навичка формується упродовж 21 дня, тож моменту формування навички вітатися присвячується 21 заняття. І з практики дійшли висновку, що момент зустрічі можна проводити не тільки на килимах, тому що, по-перше, кількість дітей у класі не завжди дає можливість розміститися на килимі, по-друге, стан здоров`я деяких дітей не дає можливості цього здійснювати, по-третє, теми зустрічей вимагають різних форм організації діяльності учнів. Звертаємо увагу, що теми «Ранкових зустрічей» можуть бути такими: «Що таке щастя?», «Успішна особистість», «Як стати успішною людиною», «Не кажи не вмію, а кажи навчуся», «Діло майстра величає», «Моє ім`я - моя гордість», «Сім'я, родина, рід», «Зробив діло, гуляй сміло».

Етап привітання розпочинається із «запрошення на Ранкову зустріч». «Запрошення» - це уведення дітей у зустріч, їх емоційне налаштування на зустріч. Тому це можуть бути такі прийоми: дзвін дзвіночків, приємна мелодія, знайома дітям, акорди класичного музичного твору.

Під час привітання слід звернути увагу на наступне: необхідно розмістити учнів у класі так, щоб вони кожного дня могли спілкуватися з різними дітками, а не з тими, що сидять за партою щодня.  Досягається за допомогою «Чарівної скриньки». Заходячи до класу, кожна дитина витягає зі скриньки фішку (райдуга, квіти, фрукти, смайлики тощо); такі ж фішки розташовано на партах, діти сідають за парти відповідно до фішки; щодня фішки міняються, отже щодня співрозмовники будуть інші). Привітання  здійснюється за допомогою вправи «Хвилька»: вчитель своїми долоньками торкається долоньок учнів, які сидять за першою партою, промовляючи: Добрий ранок, Сергійку! Добрий ранок, Оксанко!; учні першої парти відповідають вчителеві, повертаються до учнів другої парти, торкаючись долоньками до долоньок учнів, які сидять за ними, промовляючи вітання і так доти, доки хвилька не допливе до першої парти останнього ряду і повертаєься до вчителя, учні, торкаючись долоньок вчителя, промовляють : «Добрий ранок, Галино Олексіївно!». Звертаємо увагу на те, що діти обов`язково промовляють ім`я однокласника/однокласниці у ласкавій формі, бо ласкава форма привітання дає можливість відчути дружелюбність, повагу, позитивне ставлення, пробуджує у сердечках теплоту і ніжність, а емоційний стан душі учнів – це те, на що працює вчитель на «Ранковій зустрічі».

Оголошення теми та мотиваційним компонентом зустрічі може бути уривок мультфільму, кінофільму, епізод притчі, або пісня, яка за змістом відповідає темі зустрічі. Після перегляду, прослуховування проводиться коротка бесіда, наприклад, «А ви хочете бути щасливими?», «Як ви вважаєте, щастя можна десь взяти?»…

На етапі «Обмін інформацією» змістовною частиною може бути також мультфільм, кінофільм (уривки, епізоди), в яких оповідається про предмет теми. Після перегляду проводиться бесіда-обговорення. Можуть бути матеріали із реального життя, приклади творів УНТ, висловлювання великих людей. Вчитель обов`язково  організовує бесіду на основі життєвого досвіду учнів, оцінних суджень  учнів, їх аргументацій . Моменти обговорення обов`язково вербально оцінюються вчителем та учнями (оплески, подяка, згода). Пітвердженням матеріалу теми, висловлювань дітей можуть слугувати світлини, малюнки учнів, підбірка репродукцій картин,  предмети, плакати, виготовлені під час групової діяльності учнів. Закінчується етап «Обмін інформацією» утворенням «кола друзів»: три кола за рядами парт, єдине коло за першим та третім рядом парт, «хвиля друзів» - діти, сидячи за  партами, беруться за рученята в парі через ряд з учнями іншої парти; утворюються «хвильки дружби», або на основі вправи «Підківка» (діти разом з учителем утворюють півколо починаючи з перших парт).

Етап «Групова робота» – це розучування пісні, танцю, фізхвилинки. На екрані подаються відеоматеріали, які допомагають вивчити слова, запам`ятати рухи виконуваної вправи використовуються. Відеоматеріали – це робота учнів школи (хор, хореографічний ансамбль, вокальні ансамблі тощо).

Етап «Щоденні новини» - це підготовлений «Вісник», невеличкі повідомлення учнів, відеопрезентації.

Етап підсумку-рефлексії – це коротка бесіда-аналіз того, чого дізнались, що відчули,  який створили настрій. Висловлювання дітей повинні бути лаконічні. Вчитель скеровує діяльність учнів так, щоб цей момент не зіпсував позитивно-емоційного настрою. Наприкінці рефлексії звучить музика. Це можуть бути уривки класичної, сучасної,  народної музики з відеорядом . Вчитель запрошує дітей сісти комфортно, прослухати музику, помріяти, осмислити те, про що йшла мова.

Настрій, враження, отримані під час «Ранкової зустрічі», зберігаються упродовж     навчального дня. Знання, отримані на основі естетичного сприйняття, залишаються на все життя. Навички, які формуються,  стають поведінковою основою, запорукою успішного спілкування та діяльності в конкретних життєвих реальних ситуаціях суспільства.

 

Проєктом були надіслані методичні рекомендації щодо проведення вправ.

  Навчання грамоти

Навчання грамоти учнів проектних класів здійснюється в три етапи.

Особливостями першого етапу навчання грамоти (вересень — перша декада

жовтня; уроки читання, української мови та предмета «Я пізнаю світ») є формування первинних навичок читання цілими словами, а також первинних навичок написання елементів букв за допомогою алгоритмічних методів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Для цього в першому класі на уроках української мови використовуємо зошити зі спеціальною сіткою (з густими похилими лініями та допоміжними горизонтальними лініями; висота робочого рядка — 4,8 мм).

Особливостями другого етапу (друга декада жовтня — грудень) є навчання грамоти за генетичним методом: букви вивчають не в алфавітній послідовності, а групами, які мають однакові елементи. Наприклад, до першої групи з елементом «похила з нижнім правим заокругленням» віднесено 9 малих літер:

 і, ї, и, й, ш, н, ц, щ, ч.

На третьому етапі навчання грамоти (вивчення учнями букв у алфавітній послідовності) роботу спрямовуємо на вдосконалення набутих на першому-другому етапах мовленнєвих умінь і навичок.

Допомагають удосконалити набуті вміння такі вправи: «Презентація букв», «Презентація цифр», «Човники», «Жук-буквоїд» (та її варіанти: «Сонечко і хмарки», «Кнопочка вишиває», «Дощик», «Допомога Поспішайкові»), «Сорока й черепаха», «Пісенька складів», «Веселий папужка», «Оживи літеру», «Повітряні кульки», «Фотоапарат», «Гвинтокрил».

Особливу увагу приділяємо також формуванню вміння ставити запитання. Працюємо в зоні найближчого розвитку (за Л. Виготським). Зона найближчого розвитку — це навчальна діяльність, яку дитина може виконати лише з допомогою дорослих. Знаючи, що звичка формується щонайменше протягом 21 дня, працюємо над формуванням у дітей нової якості, нового виду навчальної діяльності зазвичай протягом місяця. Перші два тижні показуємо дітям, як правильно висловлювати емоції, розв’язувати задачі тощо. І з перших днів навчання починаємо формувати вміння ставити запитання.

 

1‒2-й тижні

Мотивуємо дитину. Показуємо їй, як правильно виконувати певний вид навчальної діяльності, зокрема ставити запитання. Пропонуємо спробувати. Наприклад: «Ми з вами переглянули фрагмент презентації. Тепер я придумаю до нього запитання, а ви дасте відповідь…» (Посібник «Я пізнаю світ. Українська мова. Математика», 8 день, урок «Нижнє праве заокруглення», завдання 12).

Учитель ставить запитання, вислуховує відповіді учнів. Потім говорить:

— А зараз я пропоную провести гру «Чемпіон країни Запитайликів». Ми

переглянемо наступний фрагмент. Після перегляду необхідно придумати до нього запитання. Розпочнімо гру! Один, два, три! Початок гри!

Учитель знову першим ставить своє запитання і просить дітей відповісти на

нього. Потім пропонує дітям ставити запитання (учень, який сформулює найбільшу кількість запитань, і буде чемпіоном країни Запитайликів), а решті учнів —відповідати.

Узагальнення (висновки) можна зробити по-різному.

1-й варіант висновку

— Чому, на вашу думку, необхідно навчитися ставити запитання до навчального матеріалу? (Відповіді: щоб добре навчатися, бути впевненим у собі, необхідно обов’язково ставити собі або друзям запитання за навчальним матеріалом і відповідати на них; щоб зрозуміти та запам’ятати навчальний матеріал, до нього необхідно обов’язково ставити запитання собі та друзям).

2-й варіант висновку

— Я дуже хочу, щоб ви були успішними учнями. Один із секретів успіху — обов’язково ставити собі (однокласникам) запитання й відповідати.

3-й варіант — свій.

3–4 тижні (посібник «Я пізнаю світ. Українська мова. Математика»,

11 день, урок «Похила з нижнім правим заокругленням», завдання 11;

12 день, урок «Верхнє праве заокруглення», завдання 11;

13 день, урок «Верхнє праве заокруглення з похилою», завдання 11;

15 день, урок «Похила з верхнім і нижнім правими заокругленнями», завдання 11;

16 день, урок «Похила з верхнім і нижнім правими заокругленнями», завдання 11;

18 день, урок «Лівий овал», завдання 11;

19 день, урок «Лівий овал», завдання 12.

Так само працюємо в наступні тижні. )

Вступне слово — мотивація, як у заключному слові (дуже коротко). Далі

працюємо таким чином: діти ставлять запитання, інші — відповідають. Учитель у разі необхідності коригує.

Вправи «Презентація букв»,«Презентація цифр»

Дидактична доцільність вправ: розвиваємо пам’ять, зокрема зорову, довільну увагу, фонематичний слух.

Формуємо:

 уміння впізнавати кожну друковану букву алфавіту (цифру);

 чітке уявлення того, що буква — це графічний знак звука;

 уявлення про графічний образ друкованої літери (цифри).

Здійснюється збагачення й поповнення активного словникового запасу учнів,

формування і розвиток мовленнєвих навичок.

Вправа націлена на формування вміння уважно слухати, розуміти почуте,

виконувати завдання після одного прослуховування.

Технологічна структура вправи

Метод бесіди

— Сьогодні ми ознайомимося з першими літерами українського алфавіту,

а для цього заспіваємо пісеньку «Алфавіт». Погляньмо на букви, увага на екран.

Промовляймо ра́зом з диктором.

Після перегляду презентації семи літер учитель проводить бесіду.

— Назвіть букву, що була першою на екрані.

— Що зображено біля великої та маленької літер Аа?

— Молодці. (Для підтвердження правильності відповідей учнів учитель

прикріпляє на дошці картку із зображенням літер Аа.)

— Яку букву ви побачили після букв Вв?

— Що зображено біля букв Гг?

— Якого кольору годинник? А стрілочки якого кольору? Молодці (картка).

— Назвіть останню літеру сьогоднішньої презентації.

— Що намальовано біля букв Ее?

— Якого кольору ця машина?

— Молодці (картка).

Протягом вересня (по три уроки щоденно (читання + українська мова +

«Я пізнаю світ») учитель має розглянути (метод бесіди — за наведеним зразком)

кожну букву з блоку, поданого в презентації.

Аналогічно працюємо над виконанням вправи «Презентація цифр».

Вправа «Човники»

(формування й розвиток навички читання цілими словами)

 Дидактична доцільність вправи: формування усвідомленого, правильного

плавного читання «цілими словами»; навчання вимови слів за орфоепічними

нормами; розвиток зорової пам’яті (графічний образ слова), дотримання пауз, регулювання темпу читання, сили, тону голосу; сприяє поповненню активного словникового запасу учнів.

Учень «стежить» вказівним пальчиком руки, що зумовлено тактильною пам’яттю. Учитель наголошує на алгоритмі стеження: зліва направо, зверху вниз.

Технологічна структура вправи (метод бесіди)

— Наш український народ — дуже мудрий. Про його мудрість свідчать складені ним численні прислів’я. Послухайте уважно одне з українських прислів’їв і запам’ятайте: «Хто багато читає, той багато знає».

— Хто може повторити прислів’я, піднесіть, будь ласка, руку.

— Хто може пояснити, чому так: багато знає той, хто читає багато? (Із книжок

ми можемо дізнатися про все у світі. Хто багато читає, той стає освіченою та

мудрою людиною. Учні нашого класу стануть гарними, успішними учнями, якщо обов’язково читатимуть книжки).

— Хто з вас уміє читати?

— Згадаймо з вами, як правильно читати. (Читають словами. Слова між собою розділені пробілами — порожніми місцями. Читають зліва направо, зверху вниз або за напрямком стрілки).

— Тепер прочитаймо прислів’я всі ра́зом...

Алгоритм формування навички читання цілими словами

1. Бесіда про значення читання в житті людини

2. Формування повної орієнтувальної основи читання й уміння застосовувати

прийом стеження:

— бесіда про значення в житті кожної людини здобутків, досвіду народу,

досягнень видатних людей;

— слухання і сприйняття медіатексту (малі жанри усної народної творчості,

висловлення видатних людей тощо);

— відтворення вислову з пам’яті;

— тлумачення змісту вислову;

— повторення правил читання (слова відокремлені одне від одного пробілами, читання зліва направо, зверху вниз, цілими словами);

— читання вислову вчителем (учитель читає і «саджає» слова в човники);

— хорове читання вислову (учитель читає ра́зом з учнями, «саджає» слово в

човник, учні повторюють рухи вчителя в повітрі);

— індивідуальна робота біля дошки (учень/учениця, сприйнявши графічний

образ слова, відтворює вказане слово, «прочитуючи» його і «саджаючи» слово в човник);

— «читання» (відтворення з пам’яті графічних образів слів) вислову одним

учнем.

3. Узагальнення

Вправа «Жук-буквоїд»

(та її варіанти: «Сонечко і хмарки», «Кнопочка вишиває»,

«Дощик», «Допомога Поспішайкові»)

Дидактична доцільність вправи: дає можливість вивчити алфавіт; розвиває

пам’ять, зокрема зорову, довільну увагу, фонематичний слух, уяву.

Формуємо:

 уміння впізнавати кожну друковану букву алфавіту;

 чітке уявлення того, що буква — це графічний знак звука;

 уявлення про графічний образ друкованих літер.

Збагачується активний словниковий запас учнів.

Вправа націлена на уміння уважно слухати, розуміти почуте, виконувати

завдання після одного прослуховування.

Технологічна структура вправи

Метод бесіди (за плакатом на дошці)

— Ра́зом з нами подорожувати Країною Знань буде жук (сонечко і хмарки,

дощик, наші друзі коротульки). Це незвичайний жук. Він полюбляє шкодити

буквам. Тому його назвали жуком-буквоїдом. Ми не будемо сварити за це комаху, а станемо лікарями Айболи́тями й вилікуємо букви.

— Відновімо велику букву А. Ця буква складається з двох похилих ліній і

перетинки між ними. Уявіть, що ви артисти. Як би ви презентували велику

друковану літеру А на сцені?

— Пальчиками проведіть у напрямку стрілочок, які показують, як правильно

написати велику друковану літеру А. (Зразок — на полях вправи у посібнику). Ось так, як я. (Учитель презентує велику друковану літеру А на плакаті та демонструє її елементи, звертаючи увагу на алгоритм її відтворення).

— Вилікуймо букву. (Учитель викликає учнів до дошки по черзі для роботи

з плакатом. Учні класу в цей час виконують роботу в посібниках індивідуально).

Вправа «Сорока й черепаха»

Дидактична доцільність вправи: ця вправа дає можливість оволодіти технікою, прийомами читання, розуміння й аналізу тексту, зокрема реалізувати такі складові техніки читання, як спосіб читання цілими словами, правильність читання (читання з дотриманням літературної вимови), швидкість читання (нормальний темп, що дає можливість усвідомити текст).

Результатом роботи над цією вправою є формування навички читати з правильним інтонуванням, активізацією процесів розумової діяльності, запам’ятовування й сприйняття та відтворення прочитаного.

Ця вправа — копітка робота вчителя над формуванням, удосконаленням артикуляційних навичок. Вона є засобом відпрацювання темпу читання й переходу до читання мовчки.

Вправа має морально-етичне значення: у дитини формується впевненість у своїх силах і здібностях, що є мотиваційним компонентом її навчання.

Технологічна структура вправи (метод бесіди)

— Ми бажаємо бути успішними учнями. Перший крок до успіху учня — це

вміння швидко і правильно читати. І нам у цьому допоможуть друзі — сорока й черепаха.

— Як ходить черепаха? (Повільно).

— Покажіть як саме (діти демонструють біля парт).

— І читати ми будемо ра́зом зі мною в темпі ходи́ черепахи, тобто повільно.

Поставимо вказівний пальчик на перший склад (перше слово). Читаємо,

«саджаючи» слова в човники (діти читають ра́зом з учителем). Молодці!

— А сорока збирає всі новини в лісі. Для цього їй необхідно швидко літати.

Покажіть як саме (діти демонструють біля парт).

— Читаймо зі мною в темпі моторної сороки, тобто швидко, «саджаючи»

слова в човники. Приготуймо вказівні пальчики. Читаймо ра́зом. Молодці!

— Зараз хлопці прочитають у темпі ходи черепахи (повільно), а дівчата будуть

слідкувати (діти читають під керівництвом учителя). Молодці!

— А зараз у темпі моторної сороки (швидко) прочитають дівчата, а хлопці

слідкуватимуть (діти читають ра́зом з учителем).

Вправа «Пісенька складів»

Дидактична доцільність вправи: виконання вправи дає можливість розвивати

зорову пам’ять, довільну увагу, фонематичний слух; а також навичку читати цілими словами (декілька складів або буквосполучень); формує навичку миттєвого впізнавання найуживаніших слів (з двох-трьох букв) і коротких сполучень слів; уміння впізнавати кожну друковану літеру алфавіту; уміння правильно інтонувати слова, речення на основі правильного дихання, яке є основою мовлення; емоційноціннісне сприйняття. Вправа дає можливість здійснювати здоров’язбережувальні технології.

Технологічна структура вправи (метод бесіди)

— Для того щоб швидко й правильно читати, необхідно розвивати правильність вимови та дихання. Піднесіть руки, хто любить співати. А наші герої завжди співають свою улюблену «Пісеньку складів». Прочитаймо, які саме склади наші герої співають сьогодні.

— Я ставлю вказівний палець на перший склад «Пісеньки складів» (плакат висить на дошці) і буду читати склади по вертикалі (зверху-вниз), «саджаючи» склади в човники. Читайте ра́зом зі мною. (Учитель демонструє читання складів по вертикалі на плакаті).

— А зараз прочитаєте склади по вертикалі ви, «саджаючи» їх у човники

у своїх посібниках. Приготуйте вказівний пальчик, поставте його на перший склад. Читаємо ра́зом склади, які будемо співати, «саджаючи» їх у човники.

— Молодці! Заспіваймо ці склади на мелодію пісні «Алфавіт». Кожен рядок (учитель показує на плакаті) дочитуємо до кінця. Приготуйте вказівний пальчик, знайдіть перший склад. Співаємо (діти ра́зом з учителем співають один куплет із приспівом).

  Рекомендуємо обов’язково на перших уроках починати співати в повільному темпі. Швидкий темп співу вводимо поступово.

Вправа «Веселий папужка»

Дидактична доцільність вправи: вправа дає можливість вивчити алфавіт,

розвиває пам’ять, зокрема зорову, довільну увагу, фонематичний слух.

За допомогою вправи формуються:

 уміння розрізняти звуки та букви, що їх позначають;

 чітке уявлення того, що буква — це графічний знак звука;

 уявлення про графічний образ друкованих літер;

 уміння впізнавати кожну друковану літеру алфавіту та розрізняти букву як

знак, що позначає певний звук мовлення.

Технологічна структура вправи (метод бесіди)

— До нас у клас завітав веселий папужка (учитель демонструє іграшку). Він

пропонує розфарбувати серединки квіточок з тими буквами та складами, які він озвучив (на дошці висить плакат).

Учитель з іграшкою в руці підходить до учня й шепоче на вушко дитині звук (поданий на плакаті), удаючи, що це шепоче папужка-іграшка. Учень виходить до дошки й голосно промовляє те, що почув від папужки.  Учитель пропонує знайти на плакаті квіточку, у якій записано літеру (літери), що позначає (позначають) цей звук (склад). Діти знаходять відповідну квіточку в посібниках і розфарбовують її серединку кольоровим олівцем (на розсуд учителя).

Після розфарбування здійснюється фонетичний аналіз звуків, складів,

обов’язково виконуються різні аналітико-синтетичні операції зі звуками мовлення, що є базовими для формування навички читання та письма: слухаю → сприймаю → відтворюю (порівняння звуків приголосний — голосний; твердий приголосний — м’який приголосний; визначення кількості звуків у поданому складі).

Вправа «Фотоапарат»

Дидактична доцільність вправи: вправа передбачає розвиток пам’яті, зокрема зорової, довільної уваги; формування навичок швидкого читання цілими словами; сприйняття інформації, її запам’ятовування та відтворення; розвиток мовлення, отримання довідкової та наукової інформації, цілісних знань про навколишній світ.

Технологічна структура вправи (метод бесіди)

— Пам’ять — це здатність людини безпомилково відтворити отриману

інформацію. Тобто прочитати, сприйняти, запам’ятати і відтворити. Для того щоб запам’ятовувати, слід виконувати дії за визначеним алгоритмом:

— уважно подивися, прочитай інформацію;

— повтори про себе;

— відтвори інформацію, одержану в поданому матеріалі.

Відтворення здійснюється в усній та письмовій формі; форми діяльності учнів можуть бути колективними, індивідуальними, парними, груповими.

Під час колективної діяльності на першому етапі учні повторюють хором під керівництвом учителя; індивідуальна форма передбачає самостійну роботу за посібником чи висловлювання вголос у класі; парна форма — учні повторюють інформацію в парі одне одному.

Вправа «Оживи літеру»

Дидактична доцільність вправи: допомагає вивчити алфавіт; розвиває пам’ять, зокрема зорову, довільну увагу, уяву, фантазію, творчі здібності; формує вміння впізнавати друковані букви алфавіту, чітке уявлення про графічний образ друкованої літери, оцінні судження учнів (самооцінка, взаємооцінка); сприяє збагаченню, поповненню активного словникового запасу учнів. Вправа націлена на розвиток дрібних м’язів руки, естетичного смаку, толерантного ставлення, на формування координації дій рухового та зорового аналізаторів, на засвоєння гігієнічних правил, яких дотримуються під час письма.

Технологічна структура вправи (метод бесіди)

— Ми любимо бігати, стрибати, дивитися мультфільми, посміхатися, галасувати. Попрацюймо чарівниками. Спробуймо «оживити» велику друковану літеру А, щоб вона теж могла бігати, сміятися, розмовляти, гратися.

— Слідкуймо за посадкою та правильним положенням олівця в руці (учитель

показує, як правильно тримати олівець у руці під час малювання та письма).

— Починаємо «оживляти» велику друковану літеру А (учитель викликає двох

учнів, які «оживляють» літеру А на дошці (плакаті), решта учнів працює в посібниках індивідуально).

Обов’язково слід організувати демонстрацію виконаних робіт та вербально

оцінити працю дітей. Першими презентують роботу учні, які працювали біля дошки.

Вправа «Гвинтокрил»

Дидактична доцільність вправи: вправа націлена на здійснення здоров’язбережувальних технологій, розвиток дрібних м’язів руки.

Технологічна структура вправи (метод бесіди)

— Діти, допоможемо гвинтокрилу навчитися літати? Поставили руки на лікті.

Ліву руку поклали на парту, праву — зверху. Підняли верхню ручку. Наша долонька — лопаті гвинтокрила. Ця ручка навчить гвинтокрил літати. Здійснюємо рухи і промовляємо так, як я (учитель демонструє кругові оберти кисті руки,  поступово піднімаючи руки вгору).

— «Лопатями заверчу і на небо полечу! Лопатями заверчу і у зошит прилечу».

— Тепер вчать літати гвинтокрил обидві ручки. Поставили долоньки

навпроти, виконуємо рухи й промовляємо: «Лопатями заверчу і на небо полечу! Лопатями заверчу і у зошит прилечу».

— Подивіться на лопості гвинтокрила (на свої рученята), не піднімаючи голови, лише оченятками, а тепер опустили рученята та подивилися на них: як вправно вони здійснили рухи гвинтокрила!

— А тепер навчі́мося писати елемент «похила лінія» за порадою Мудрої Сови

та веселого Олівчика.

Вправа «Повітряні кульки»

Дидактична доцільність вправи: вправа надає можливість формувати техніку

читання цілими словами, читання з дотриманням норм літературної вимови та розуміння прочитаного на основі правильного дихання; реалізувати на уроках здоров’язбережувальні технології; вправа передбачає введення лексичного матеріалу, наукових термінів, роботу з тлумачними словниками (аудіо-, відеословник, друковане видання словника); сприяє розвитку пам’яті, зокрема зорової, довільної уваги, поповненню активного запасу словничка учнів, удосконаленню їхніх артикуляційних навичок.

Технологічна структура вправи (метод бесіди)

— Підготуймося до читання «Казки про алфавіт». У цьому нам допоможуть мавпочка і ведмежатко, які полюбляють подорожувати на повітряних кульках. Для успішного виконання вправи «Повітряні кульки» потренуймося. Щоб гарно читати, слід правильно дихати. Отож тренуємося ра́зом зі мною:

— вирівняли спинки, розправили плечі. Поклали руку на діафрагму так, як я

(учитель показує та перевіряє);

— вдихаємо носиком повітря, посміхаючись, але не розтуляючи губок.

Погляньте, як роблю це я: набрали повітря і на мій рахунок до трьох (один, два, три) — затримали повітря. Після того, як я скажу «три», — видихаємо через ротик.

Робимо так, як показую я, уважно спостерігайте. Спробуймо зі мною ра́зом.

1. Знайдіть мавпочку. Поставте вказівний пальчик на перше слово.

2. Подивіться на стрілочку, за нею ми будемо спускатися. Пригадайте

алгоритм правильного читання: зліва направо, зверху вниз.

3. Читаємо луною, «саджаючи» слова в човник (прочитуємо слова в першій

колонці, аналогічно виконуємо роботу зі словами другої колонки).

— Я читаю — ви повторюєте. Приготувались! Читаємо луною.

Поклали руку на діафрагму. Вдихнули зі мною і на затриманому диханні

читаємо слова в колонці мавпочки. (Аналогічно проводимо роботу зі словами

в колонці ведмедика).

— Мавпочка та ведмедик засумували. Допоможімо друзям політати

на повітряних кульках ра́зом (на затриманому диханні читаємо слова першої

та другої колонок).

 

Використання вправ на уроках математики

(«Логічна задача», коректурна вправа)

Вправа «Логічна задача»

Дидактична доцільність вправи: вправа «Логічна задача» в першому класі

розрахована на формування евристичних прийомів, умінь та навичок обирати й вибудовувати стратегії аналізу та розв’язання математичних завдань. Під час розв’язання логічної задачі формуємо вміння перекласти словесний зміст мовою математики (уміння будувати математичну модель, розв’язувати й аналізувати отримані результати).

Вправа «Логічна задача» є засобом розвитку пізнавальних процесів, формування в учнів мотивації до навчальної діяльності, інтересу до точних наук, виховання вольових якостей, естетичних почуттів.

Учні, розв’язуючи логічну задачу, розвивають математичне мовлення (читають математичні тексти, використовують і запам’ятовують математичні терміни, формулюють усні відповіді на запитання).

Вправа «Логічна задача» дає змогу вчити учнів читати, сприймати та відтворювати математичну інформацію.

Технологічна структура вправи (метод бесіди)

I етап. Сприйняття тексту задачі

— Знайко просить дати відповідь на запитання. А яке саме — слухаймо

уважно (учитель уголос читає задачу).

II етап. Пошук і знаходження відповіді на запитання

— Хто може відразу відповісти на запитання Знайка? (Відповіді дітей).

— У нас різні відповіді. А має бути одна, правильна. Тож ра́зом знайдімо правильну відповідь.

III етап. Практично-перетворювальні дії

Учитель та учні інсценують текстовий зміст задачі.

— Назаре, ти будеш ведучим. Обери серед учнів свою кількість «гусей»

(дитина виводить до дошки обраних однокласників — «гусей»).

— Нагадую зміст запитання Знайка. Я читаю, а ти, Назаре, спробуй

розташувати наших «гусей» у потрібному порядку (відбувається інсценування

умови задачі. Учні класу допомагають).

— Отже, скільки гусей летіло? Молодці.

IV етап. Схематично-ілюстративний аналіз задачі

— Яка відповідь правильна?

— До свого запитання Знайко додав малюнки. Який з них відповідає завданню

Знайка? Обведіть його. Закресліть зайві.

— Перевірмо нашу відповідь. Увага на екран (перегляд ІКТ).

 

 

Коректурна вправа

Дидактична доцільність вправи: коректурна вправа дає можливість розвивати вміння орієнтуватися в матеріальному просторі та визначати місце розташування предметів у ньому, встановлювати найпростіші причиново-наслідкові зв’язки, лічити предмети, використовуючи логічно-математичні сполучники.

Коректурна вправа забезпечує:

 розвиток пам’яті, гнучкість мислення, здатність швидко та легко переходити

від одного предмета до іншого, віддалених за своїм змістом, уміння виявляти

розбіжності між ними;

 здатність до узагальнення та виявлення зв’язків, відношень, а також

класифікації, систематизації, структурування інформації;

 формування високої концентрації уваги, самоконтролю.

Технологічна структура вправи (метод бесіди)

— Наступним нашим завданням є коректурна вправа. Полічі́мо всі знаки «<»,

закреслюючи їх. Ось так (учитель показує на плакаті).

— Результати лічби запишімо ось у цьому квадратику (учитель показує

на плакаті, де саме).

— Але спочатку згадаймо, як пишуться математичні знаки. Читаємо ра́зом

(на плакаті знаки «<», «>», «=»).

— Виділимо маркером знак «<» в пораді Мудрої Сови так, як я (учитель

показує на плакаті).

— Будемо рахувати кількість знаків «<» вголос так, як я. Уважно послухайте.

Знак «менше» — один, знак «менше» — два, знак «менше» — три...

— А зараз ми промовляємо й закреслюємо знаки «<» ра́зом (діти працюють

ра́зом з учителем).

— Записуємо результат лічби — п’ять знаків «менше», — записуєте й вимовляєте, як я.

— Увага на екран. Перевірмо себе (перегляд ІКТ). Молодці!

Аналогічно проводимо коректурну вправу, де здійснюється рахунок двох

знаків.

— Знак «менше» — один.

— Знак «менше» — два.

— Цифра «п’ять» — один.

— Знак «менше» — три.

— Цифра «п’ять» — два...

Результат лічби учні записують у двох клітинках.

Важливо: не перераховувати знаки окремо!

Тестові «Завдання Питайлика» дають можливість аналізувати —

синтезувати та вибрати потрібне для правильного виконання.

Презентація «Мудрої Сови»: навчальні одиниці засвоюються на основі

4-разового повторення, а потім застосовуються в завданнях Знайка,

Розумниці. Наприклад, вправа Знайка «Устав пропущені слова

й словосполучення. Прочитай і перекажи утворений текст».

«Зоряні перегони» забезпечують дальнє — середнє — ближнє повторення.