Розвиток особистості засобами психолого – педагогічних методик.

ЗМІСТ

І. Вступ.

Актуальність проблеми розвитку особистості молодшого школяра.

ІІ. Розвиток особистості засобами психолого – педагогічних методик.

1. Шляхи успішної адаптації першокласника до умов шкільного навчання.
2. Дотримання принципу єдності вимог сім’ї і школи – головне правило в роботі з батьківським колективом.
3. Використання результатів дослідження фізіологічних особливостей учнів а уроках та позаурочний час.
4. Розподіл повноважень між учасниками навчально – виховного процесу – необхідна умова демократичного стилю спілкування.
5. Прийом створення позитивної емоційної атмосфери під час уроків та ранкових зустрічей.
6. Застосування прийомів ейдетики, з метою формування позитивної та особистісної компетентності.

ІІІ. Практичний матеріал з проблеми розвитку особистості молодшого школяра.

І\/. Список літератури.

                                               Не силуйте душу людини, уважно придивляйтесь до

                                               законів природного розвитку кожної дитини, до її                     

                                               особливостей, прагнень, потреб.

                                                                                                                В.О. Сухомлинський

             Нові соціальні запити, зміни у сфері науки і виробництва вимагають від сучасної освіти нових шляхів і засобів, які допоможуть забезпечити повноцінний розвиток здібностей, потреб та інтересів учнів у всіх сферах їхньої діяльності.  Саме ці запити  допомагає задовольнити здобута  мною друга освіта «Практичний психолог в закладах освіти».

             У концепції загальної середньої освіти підкреслюється, що освіта ХХІ століття – це освіта для людини, її стрижень – розвиваюча культуротворча домінанта. Гуманістичні цінності освіти зумовили зміну авторитарно – дисциплінарної моделі навчання на особистісно орієнтовану.

             Тому актуальним є навчання і виховання особистості, що базується на засадах індивідуалізації, створення умов для саморозвитку і самопізнання, осмисленого визначення своїх можливостей і життєвих цілей.

             Питання, як зберегти і розвинути унікальні можливості молодшого школяра, завжди було предметом моєї уваги. Вирішення цієї проблеми неможливе без урахування психофізіологічних особливостей дитини. Це стало провідною ідеєю мого пошуку і методичною проблемою «Розвиток особистості засобами сучасних психолого – педагогічних методик»

              Кожна дитина приходить до школи з власним життєвим досвідом, словниковим запасом, інтересами і прагненнями. З першого уроку я даю змогу зрозуміти кожному першокласникові, що його думка дуже важлива для мене і товаришів, що він має право висловлювати власний погляд, що він може помилитися і не боятися цього. Ознайомлення дітей з  «правилами шкільного життя» є першим кроком на шляху до опанування критичного мислення. Сучасні  передові психолого – педагогічні  методичні стратегії впроваджую послідовно і поступово, керуючись основними законами дидактики та принципом « не нашкодь».

              З першого дня намагаюсь створити в класі психологічний комфорт, невимушену творчу обстановку, допускаю пряме спілкування між дітьми, дозволяю тихенько перемовлятися, підходити один до одного, до мене, обмінюватися думками.

              Я завжди пам’ятаю: для того, щоб кожна дитина почувалася комфортно і почала активну діяльність у новому шкільному житті, їй необхідно отримати від учителя те саме, що вона отримує від батьків: любов і безумовне прийняття. Тому дотримуючись кількох простих і водночас надзвичайно важливих правил:

1. Помічаючи успіхи, хвалю.

2. Неправильні відповіді не оцінюю. Замість оцінки « неправильно» кажу: « А що думають із цього приводу інші?»

3. Виражаю своє невдоволення окремими діями, а не дитиною, як такою.

              Свою діяльність спрямовую на створення системи сприятливо – стимулюючих умов для розвитку особистості молодшого школяра на уроках, у позакласній роботі, під час самоосвіти учнів, залучаю  до навчально – виховного процесу батьків. Ш. Амонашвілі писав: « Виховання дитини починається з виховання батьків.» Тому практикую батьківські збори разом з дітьми, на яких кожен може вільно висловитись. Разом зі мною готуються і діти й батьки. Відповідно розробила тематику, спрямовану на розвиток особистості засобами психолого – педагогічних методик. Помітила, що всім така організація дуже подобається, і результатом стало 100 % - е відвідування зборів, дух єдності школи і сім’ї у нашому класі.

              Першим кроком  роботи над методичною проблемою став аналіз Базового компонента дошкільної освіти( з метою збереження наступності із дошкільним періодом дитинства) і Державного стандарту початкової загальної освіти. Аналіз дав змогу виявити та використати попередній досвід дитини, поступово ускладнити та урізноманітнити зміст і напрямки навчально – виховного процесу, керуючись системою виховання в початковій школі за Національною програмою виховання МОН України.

               Другим кроком роботи стала діагностика психофізіологічних особливостей учнів та застосування різних видів індивідуальних, навчальних, ігрових завдань, які вияскравлюють дитячу особистість, її навчальні уміння, мотивацію, витривалість, пам’ять, самоорганізацію, творчу натуру.

                Третім кроком моєї роботи було упорядкування навчального матеріалу з урахуванням сучасних досягнень психологічної науки для створення ситуації успіху, що дозволило мені ,по – перше,  правильно організувати життя і навчання кожної дитини, узгодивши з її неповторною індивідуальністю, по – друге,   забезпечити таке спілкування з дитиною на кожному етапі її розвитку і навчання, яке дасть максимальний ефект.

               Демократичний стиль спілкування з дітьми  характеризується і розподілом повноважень між учасниками навчально – виховного процесу. З 1 – го класу пропоную учням самостійно вибирати для себе доручення, разом обговорюємо їх виконання, встановлюємо правила. Також діти демократично обирають актив класу. 

            Саме за таких умов формується здатність бути особистістю ініціативною, самостійною, відповідальною.

               Протягом всіх років навчання в початковій школі з 1 – го по 4 клас здійснюю психолого – педагогічний супровід розвитку особистості – умова гуманізації навчально – виховного процесу.

               Складаючи психологічне портфоліо свого майбутнього 1 – го класу, побачила таку картину: з 30 дітей троє взагалі не відвідували жодних дитячих закладів, вік дітей  від 5 до 7 років, у більшості спостерігався високий рівень хронічних захворювань, діти виховуються в повних сім’ях, але всі батьки працюють, тому 22 дитини відвідують групу продовженого дня. У цьому побачила необхідність впровадження в навчально – виховний процес засоби сучасних психолого – педагогічних методик, які допомагають сформувати компетентне ставлення до власного життя,  створити умови, сприятливе середовище для розвитку духовних і фізичних сил .Обрати оптимальні методики  допомогло проведення додаткових досліджень у трьох напрямах:

1. вивчення індивідуальних особливостей кожного учня;
2. вивчення соціального досвіду школяра, психолого - педагогічне спостереження за ним;
3. відвідування родин, робота з батьками.

Така робота дала мені змогу, з одного боку, краще пізнати своїх вихованців виявити особливості кожного з них, а з іншого – правильно організувати життя і навчання, накреслити перспективи подальшого розвитку творчого потенціалу.

               Для згуртованості  дитячого колективу, розвитку мовлення та виявлення позитивного ставлення до оточуючих  ми проводимо щопонеділка «Свічку доброти». Учні, утворюючи коло, передають запалену свічечку один одному з рук в руки із найкращими побажаннями для себе, однокласників або вчителя. Вправа «Чарівний стілець» дає змогу слабким учням відчути себе значущим, розкрити свої позитивні сторони, а вправа «Подаруй посмішку» і «Привітайся по – особливому» заряджають позитивними емоціями на весь день.

               На уроках сприяю розвитку усіх видів пам’яті та формуванню основної компетентності – уміння вчитися, ввожу в структуру уроку:

-          прийом добору послідовних асоціацій;

-           технологію « оживлення»;

-          вправи на стимулювання пізнавальної активності рухами;

-          прийом графічних імпровізацій;

-           мнемокоди для розвитку всіх видів пам’яті;

-          ритмізацію( віршовані правила).

      Упевнена, якщо не приділяти належної уваги основним процесам пам’яті – запам’ятовуванню, зберіганню тощо, учні не зможуть оволодіти прийомами раціонального запам’ятовування.

           У молодшому шкільному віці діти насамперед запам’ятовують матеріал, який їм дають наочно, у формі реальних предметів ( або їх зображень). Щоб навчальний матеріал було засвоєно ,в учнів повинно постійно діяти уявлення, створюватися образи та їх нові комбінації.

           Прийоми ейдетики допомогли знайти необмежені резерви дитячої пам’яті. Діти запам’ятовують не саме слово, а образ, який виникає в їхній уяві. Таке запам’ятовування називається ейдетичним (з грецької ейдос – образ), а конкретно – образне запам’ятовування отримало назву ейдотехніка. Тут відсутнє насильство над дитиною, процес оволодіння важким незнайомим матеріалом здійснюється найбільш природнім шляхом. Така робота не пригнічує дитину, а продовжує її творчі здібності, тому у своїй роботі я постійно звертаюсь до використання певних мнемонічних прийомів.

               Враховуючи відмінності учнів щодо сприймання матеріалу цілісно або частинами, на слух чи зорово, намагаюся постійно поєднувати словесні та наочні методи здобуття інформації, індивідуальні, фронтальні, парні та групові форми роботи.

                На думку психологів, тільки безпосередні людські стосунки мають повноцінне емоційне наповнення і є визначальним фактором розвитку і саморозвитку. Тому моїм головним завданням  є організація спільної роботи, в якій діти виступають у ролі активних шукачів інформації, дослідників, винахідників, доповідачів, співбесідників. Процес навчання активізую через педагогічне співробітництво і навчальну  взаємодію «вчитель – учень», «учень – учень».

                Роботу в парі використовую під час перевірки домашніх завдань, виконання спільних проектів, рольового читання, діалогу, роботу в малих ( 3-4 особи), великих (8-10 осіб) групах  під час вивчення і закріплення нового матеріалу.

                Утворюючи групи, намагаюся зробити так, щоб до них увійшли як хлопчики, так і дівчатка з різними рівнями розвитку, типами темпераменту та стилями навчання.

                Алгоритм співпраці досить складний. Кожна дитина розуміє, що їй необхідно ознайомитись із завданнями; опрацювати його самостійно; перевірити; узгодити свої міркування з групою; дійти спільної думки; прийняти єдине рішення; презентувати проект.

                  Спочатку під час виконання завдань у парах і групах у спілкуванні дітей виникали проблеми, а іноді і конфлікти. Але досить швидко учні усвідомили необхідність регулювання своїх стосунків за допомогою спеціальних правил і « килимка миру».

                   Атмосфера відкритості, психологічної безпеки, свобода самовиявлення дають відчуття радості від колективної праці, задоволення від особистих досягнень.

               Для подолання труднощів, пов’язаних з недостатньою сформованістю рухових умінь, приділяю багато уваги вправам на розвиток моторики:

- «Закінчи малюнок».

      -   Графічні диктанти.

-   Гімнастика для пальців.

-   Створення фону сторінки та ін.

          З метою аналізу і оцінки результативності навчання, оцінки ефективності навчального процесу з поглядів Державних стандартів початкової освіти, аналізу успішності навчання з урахуванням особливостей учнів, використовую різні форми поточного контролю:

1. Привчаю дітей до самоконтролю та взаємоконтролю, шляхом прийомів:

- «Обмін зошитами»( взаємоконтроль під час роботи в парах);

- «Спіймай помилку» (фронтальна робота для розвитку уваги);

-«Коментатор» ( коментоване письмо) та ін.

      2. Застосовую шкалу оцінювання власних досягнень ( «Політ до зірок», знакове або кольорове оцінювання, передбачувана оцінка, рефлексія знань і настрою та ін.)

         Такий підхід до організації занять робить їх цікавими, продуктивними, надає кожній дитині впевненості в своїх силах. Це лише один із шляхів діяльнісного підходу до організації навчально – виховного процесу, що найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати основні засади особистісного навчання, зберегти здоров’я дитини.

                У будь - якої людини можуть розцвісти безліч

                неочікуваних талантів та здібностей,

                якщо їй просто надати для цього можливість.                                     

         Д. Лессінг

Успішне вирішення навчально - виховних проблем школи неможливе без використання в педагогічній діяльності сучасних досягнень психології. Пошук і розробка активних методів навчання є характерними для всієї сучасної педагогіки та суміжних з нею дисциплін. Одним з таких активних групових методів є різні види ігор. Цей метод, без перебільшення, - найпопулярніший і найзатребуваніший різновид психологічної роботи як і з дітьми, так і з дорослими.

Гра надає широкі можливості для розвитку і самопізнання, якщо учень готовий до цього. Гра дозволяє осмислити і зрозуміти своє внутрішнє «Я», побудувати нові моделі поведінки з оточуючими, навчитися інакше ставитися як до себе, так і до оточуючих близьких людей. До світу навколо себе. Гра розвиває важливі соціальні навички та вміння, здатність до емпатії та до кооперації, вміння вирішувати конфліктні ситуації через співробітництво, вчить бачити ситуацію очима інших та дозволяє одержати досвід, цінний для власного майбутнього життя її учасників.

Ігри та вправи, які я використовую у своїй практиці, вчать спілкуванню та спостережливості, розвивають моральні та творчі здібності, виховують почуття взаємодопомоги та співпраці, розвивають уяву та інтуїцію, допомагають при вивченні різних предметів шкільної програми, а також при проведенні виховних годин та різних заходів.( додаток №1)

                                               Якщо ми хочемо зробити щось своє, щось нове і

                                               дорогоцінне, то повинні колись зрозуміти,

                                               засвоїти, витлумачити або спростувати те,

                                               що зроблено іншими.               

                                                                                                         І.Я. Грот

            Завдяки  досвіду роботи на посаді практичного психолога, у своїй педагогічній діяльності я часто використовую такі психологічні прийоми, як навіювання (додаток №2), за допомогою якого я намагаюсь вселяти віру в себе та свої можливості. Розповідаю притчі (додаток №3), які носять повчальний характер. Розповіді для натхнення (додаток №4) , які часто створюємо самі  надихають не тільки дітей, але і їх батьків на правильні рішення. А  за допомогою тестів (додаток №5), учні з легкістю можуть детальніше дізнатися про себе, про свій тип темпераменту, про свої нахили та здібності. Дані матеріали я використовую на батьківських зборах( додаток №7), позакласних заходах, виховних годинах(додаток №6)та під час створення на уроках невимушених комунікативних ситуацій.

           Дана робота містить цікавий  матеріал з розвитку особистості засобами сучасних психолого – педагогічних методик і є корисною для вчителів початкових класів , вихователів ГПД, практичних психологів, батьків, всіх ,хто прагне гармонійно розвивати і духовно збагачувати особистість молодшого школяра.

                                                                                                                    Додаток № 1

Вправи для розвитку творчого мислення

                         «Пізнай себе»

Вправа «Що я люблю»

Запропонуйте дітям намалювати альбом любові за темами:

-Моя  улюблена пора року.

-Моя  улюблена тварина.

-Місце, де я люблю відпочивати.

-Моє  улюблене заняття.

-Моя  улюблена книга.

-Мій  улюблений фільм.

-Мій  улюблений вид спорту.

-Мій  улюблений одяг.

-Моя  улюблена гра.

-Мій улюблений колір і т.д.

За своїми альбомами любові діти розповідають про себе чи

розповідають про своїх друзів за їх альбомами.

                                                                                                                                               Додаток  №1

      Вправа « Свіча побажань»

Попросіть дітей стати в коло і запаліть свічку. Діти повинні передавати її з рук в руки один одному,  при цьому висловлювати найкращі побажання для себе, однокласників або вчителя.

Додаток № 1 

«Світ твоєї душі»

Вправа « Квіти любові»

Запропонуйте дітям намалювати квітку любові, а потім напишіть на її пелюстках все, що ви любите більше всього на світі. Потім педагог збирає всі квіти любові та почергово показує їх усім дітям, зачитуючи надписи на пелюстках. За малюнками діти вгадують, кому належить та або інша квітка. З малюнків дітей складається виставка: «Квіти любові»

                                                                                                 Додаток № 1

Вправа «Чарівний стілець»

В центрі кола стїть будь- який гарний стілець. Діти ідуть по колу і співають:

Хто сьогодні всіх гарніш?

Хто сьогодні щасливіш?

І сьогодні ти з’явись!

На стілець сідай скоріш!

По черзі діти сідають на чарівний стілець, і кожний по колу повинен сказати про сидячого на стільці що-небудь хороше і добре. Перед початком гри розкажіть дітям про те, що чарівний

стілець дарує дітям добрі якості і ,навпаки, забирає усе погане. Але, щоб побачити це, потрібно дивитись чарівними очима на того, хто сидить на чарівному стільці.

                                                                                                                         Додаток№2

Навіювання

                                                                     «Цілюще джерело»

Уявіть джерело... Джерело, яке малює вам ваша уява, має цілющу воду. Ви можете увійти в джерело. Відчути його м’яку, прохолодну воду... Вода ніжно лоскоче ваше тіло. Над вами ясне блакитне небо... Світить сонце, теплі промені виграють на поверхні водних потоків. Тут багато водних потоків. Тут багато свіжого повітря, сонця і тепла. Ви купаєтесь у джерелі, набираєтесь цілющої енергії. Довіртесь своєму тілу і рухайтесь... Відчуйте, як кожна клітинка вашого тіла наповнюється живою силою. Відпустіть вашу уяву, спостерігайте за тим, як всередині вас енергія води поєднується з енергією неба... Цілющі потоки енергії наповнюють ваше тіло..., ви набираєте сили.

Запам’ятайте цей стан: він буде давати вам енергію і силу. Візьміть з собою цю енергію. Вона буде супроводжувати вас. Ви завжди зможете до неї звертатися. А тепер пора прощатись з образом. Запам’ятайте всі свої враження і відчуття... Коли будете  готові. Попрощайтесь з образом, стисніть руки в кулаки. Міцно потягніться, зробіть глибокий вдих і види.

                                                                                                                         Додаток №3

              Притча «Все залежить від тебе»

Колись давно у древньому Китаї жив дуже розумний, але дуже пихатий  у

Мандарин знатний вельможа . Весь день його складався з примірок багатого вбрання та розмов з підданими про свій розум.. .Так минали дні за днями, роки за роками.. .Аж ось пройшов по всій країні поголос, що неподалік від кордону з’явився мудрець, розумніший за всіх на світі. Дійшов той поголос і до нашого Мандарина. Дуже розлютився він.

-             Хто може називати якогось там ченця найрозумнішою у світі? Але виду про своє обурення не подав, а запросив мудреця до себе у палац. Сам же задумав обдурити ченця

-      Я візьму у руки метелика, сховаю його і запитаю, що ж у мене в руках - живе чи мертве? Якщо чернець скаже, що живе - я роздушу метелика, а якщо мертве - я випущу його…

І ось настав день зустрічі. У пишній залі зібралося багато людей, всім хотілося послухати словесний поєдинок найрозумніших людей у світі. Мандарин сидів на високому троні, тримаючи за спиною метелика і з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинилися і до тронної зали ввійшов худорлявий чоловік. Він підійшов до Мандарина, привітався і сказав, що готовий відповісти на будь - яке його запитання. І тоді, зло всміхаючись, .Мандарин сказав:                                                                   '

-             Скажи-но мені, що я тримаю в руках - живе чи мертве? Мудрець трохи подумав, усміхнувся і відповів: Все в твоїх руках!

         Збентежений Мандарин випустив метелика з рук, і той полетів на —волю, радісно тріпочучи своїми яскравими крильцями.

Отже, лише від вас залежить, чи буде ваша взаємодія з іншими живою, яскравою, плідною, чи навпаки.

                                                                                                                  Додаток №3

Притча «Схованка скарбів»

                Розказують мудрі люди , що колись, за прадавніх часів, люди й боги жили, мов сусіди, поруч. Як і водиться, подеколи й зараз, між недружніми сусідами, посварились вони якось не на жарт - і ну один одному капості різні влаштовувати , та щоразу - гірші!.. А поступатися - ніхто не хоче!..

               Дійшла ворожнеча, подейкують  вже до того, що вирішили боги покарати смертних якнайгірше; аби не були такими зухвалими. Порадились - та й надумали викрасти в людей найдорожче, найцінніше, що в тих було - та заховати так, щоб все життя клали на пошуки.

Та й гайда: в того любов поцуплять, в того розум, а в того -мрію, в інших - щастя - і так у всьому світі!.. Назносили людських скарбів цілу купу. Стали знову радитись: «Що з цим робити?» Складно було їм дійти згоди у виборі надійної схованки для зібраних скарбів.

Та ось хтось мовив: «А що, як їх скарби ми сховаємо у них під самісіньким носом ?! Ніколи не знайдуть. І запропонував обрати   схованкою... людське серце.        

              «Так, так!..» - загомоніли схвально всі навколо нього. «Люди ніколи не здогадаються там шукати...» «Вони лиш зрідка й здебільшого недбало туди зазирають...» «О, серце - це, дійсно, найпотаємніше місце для них!..».                                                                                                           

                 Тож від тоді так і повелося серед людей: все життя ми ладні віддати заради здобуття втраченого колись скарбу.

               А все - набагато простіше: він у кожного з нас є - свій, власний, рідний - його лише треба зуміти відшукати у своєму серці. А знайшовши - поділитися з тим, хто поруч. І якщо цей скарб справжній - він обов’язково примножиться....

                                                                                                                Додаток №3

Притча     «З життя перепелів»

     Була собі колись зграя перепелів, які жили на лісистих пагорбах, біля підніжжя високих гір, недалеко від великого міста. Протягом багатьох поколінь вони не знали ані бід, ані нестатків, бо їм завжди вистачало питної води, зерна та ягід.

        На скільки міг пам’ятати будь–який  перепіл, вони ніколи не знали справжніх  труднощів, навіть тоді, коли земля постраждала від спеки й посухи. Оскільки життя в перепелів було безтурботне, ніхто ніколи не чув там жодного недоброго слова, й у повітрі завжди лунало веселе щебетання та пташиний сміх.

       Та одного дня з’явився  птахолов. Він нечутно наблизився до табунця перепелів і  накинув на них свою круглу сіть, на ріжках якої були прив’язані камінці. Жодному з птахів, які опинились в тенетах, не пощастило вирватися на волю. Птахолов зібрав їх і відніс на базар. Звістка про те, що сталося, настільки приголомшила перепелів, що більшість постаралася забути про   неї й жили далі своїм звичним життям.

         Минуло кілька днів, і все повторилося. Цього разу в полон потрапили не менш як чотирнадцять перепелів. А наступного дня зграя втратила ще десяток.

          Ватаг перепелів був дуже стурбований. Він  відбував наради  зі своїми наймудрішими радниками і сушив собі голову, як відвернути лихо ще з першого дня, коли воно їх спостигло. Тепер він скликав усіх перепелів на великі збори на вершині найвищого пагорба. «Мої перепели, - звернувся він до них, - як вам відомо, ми опинились у великій небезпеці. Птахолов уже зловив чимало наших родичів та друзів, і ми не знаємо, як нам уберегтися».

         Перепели збилися до купи й заговорили всі разом. «Ти мусив остерегти нас, що прийде птахолов», - сказав один. «Чому ми не поставимо вартових, які б нас попереджали, що він іде?» - запитав інший. «Нам треба навчитися воювати з ним, - сказав третій. – Коли він з’явиться, нам усім треба буде накинутися на нього і видзьобати йому очі».

           Ватаг терпляче вислухав усе, що викрикували йому перепели. Більшість пропозицій він уже чув раніше, від своїх дорадників.

           «Мої перепели, - сказав він, - ви дали мені чимало добрих порад. Ми вже поставили вартових, і ми вчитимемося воювати і захищатися, але птахолов дуже розумний. Він ловить нас, попри всі наші зусилля не датися йому в руки. Нам потрібна стратегія, що підкаже нам, як вирватися на волю, коли ми вже спіймані, і я маю план».

         Усі перепели замовкли. «Віднині ви всі повинні літати табунцями не менш як по двадцятеро птахів, і коли птахолов накине на вас свою сіть, ви маєте робити ось що, - став пояснювати перепелиний ватаг. – Кожен із вас має вчепитися дзьобом у сітку, а тоді всі разом дружно змахуйте крильми. В такий спосіб, напружившись усі водночас, ви зможете підняти сіть і понести її у височінь, де птахолов до неї не дотягнеться. Після цього ви несіть сітку до найвищого дерева, ліпше, якщо воно буде втикане колючками. Обережно опускайте сіть на верхівку дерева, а потім смикайте її і тягніть донизу, поки вона добре заплутається в гіллі.

         І всі перепели погодилися, що це справді чудовий план. Через кілька днів табунець із двадцяти шістьох перепелів ласував найкращими ягодами року. Вони й незчулися, як смертельна сітка птахолова накрила їх усіх. Перепе6ли пронизливо закричали і стали борсатися в усіх напрямках, тільки погіршуючи своє становище. Але потім тверезі голови переважили. «Згадайте, що нам порадив робити ватаг!» - крикнув хтось. І спіймані перепели взялися до діла. Кожен учепився в сітку дзьобом, і вони дружно замахали крильми.

          На подив птахолова сіть почала підійматися в небо. Він кинувся, щоб схопити її та було вже пізно. Він розгублений спостерігав за тим, як птахи опустили його сіть на верхівку високого втиканого колючками дерева, і вони заплуталися там у гіллі. Коли йому нарешті вдалося виплутати її, була вже ніч, і він весь подряпався й розлютився вкрай.

           На превеликий розпач птахолова перепели утнули йому цю витівку ще двічі. Втративши терпець і всяку надію, бідолаха вирішив переключитися на риболовлю.

            Минуло багато часу, і перепели знову процвітали. Але потім прийшла велика посуха. За багато місяців не випало жодної краплі дощу. Все почорніло та пожухло, в повітрі висіла задушлива курява. Перепелам доводилося тепер тяжко трудитися тільки для того, щоб добути краплину води та кілька дрібок їжі. Йшлося вже не про розкошування, а про те, як вижити. Тепер якщо котрийсь із них знаходив кілька зернят або ягід, він накидався на них, мов навіжений, щоб подзьобати їх усі, поки злетяться інші. Між птахами стали вибухати шалені сварки. Ненависть і недовіра жевріли мов іскри, що тільки й ждуть, коли вітер роздмухає їх у полум’я. нема потреби казати, що настрій у всіх був поганий. Бійки та звинувачення стали звичайним явищем.

            «Авжеж, - сказав якось один із них, - коли птахолов накинув на нас сітку, хто зробив усю роботу?». «Що ти маєш на увазі?» -  спитали інші. – «А те, що коли сіть опустилася нам на голови, наша компанія зробила так, як було задумано. Ми вчепилися в сітку дзьобами, і нам довелося махати крильми мов навіженим, бо інакше нам усім був би капець. Ваша компанія заціпеніла від страху, і нам довелось, крім сітки, тягти ще й вас».

            «Брехня! – відповіли інші. -  Якщо ви справді так вважаєте то, наступного разу, коли сітка упаде нам на голову, ми й справді не робитимемо нічого, й подивимось , що у вас вийде».

            Минуло кілька тижнів, і якось одного особливого спекотного дня котрийсь із перепелів несподівано натрапив на цілий розсип зерен та ягід. Коли інші побачили, як їхній товариш прожогом упав на землю. Вони всі попадали за ним, сповнені рішучості вхопити для себе якомога більше. Зчинилася шалена бійка, залунали пронизливі крики, полетіло пір’я. Саме в цю мить птахолов і накинув на них свою сіть.

             Деякі перепели вчепились в сіть дзьобами та замахали крильми, але інші й не ворухнулися. «Ану подивимось, як ви працюєте! – єхидно вигукнули вони. Спробуйте – но підняти сітку в повітря без нашої допомоги!». Ті перепели, які взялися до діла махали крильми й махали. Сітка то підіймалася, то падала, але високо піднятись так і не змогла. І перш ніж будь – хто з перепелів успів збагнути, що зараз станеться, птахолов згорнув сіть у формі торби й поніс їх усіх на базар.

                                                                                                                   Додаток №3

Притча «Невичерпний скарб»

     Жив один надзвичайно умілий, талановитий лікар, його знання і вміння не раз рятували людям життя, повертати силу, красу, радість. По допомогу до славнозвісного цілителя зверталися всі: і бідні, й багаті, навіть королі. Вдячні, вони не шкодували золота та інших дарів, тому лікар був досить заможною людиною.

      Мав лікар двох синів. Він намагався передати їм свої знання з медицини, навчити того, що вмів, але старший син мало цікавився медициною, йому більше подобалося витрачати батькові гроші на всілякі розваги. Молодший уважно придивлявся до всього, що робив батько, переймав його досвід і знання.

     Коли лікар постарів і помер, сини поділили спадок. Старший узяв собі все золото й коштовності, а молодшому дісталися книги з медицини та різне лікарське приладдя.

    Радів старший брат, що молодшому не спало на думку ділити багатство порівну. Адже всі гроші дісталися йому, було за що розважатися! І старший брат вирушив подорожувати.

     А молодший тим часом багато працював. До знань, одержаних від батька, додався власний досвід, і скоро слава про молодого лікаря облетіла весь світ.

     Минуло кілька років. Витративши весь батьків спадок, повернувся з мандрів старший брат. Побачивши, що молодший став не тільки відомим і шанованим, а ще й багатим, він зрозумів, що справжнє багатство - це знання і вміння.

     Цей скарб – невичерпаний! 

                                                                                                                    Додаток №4

Розповідь для натхнення

                   «Принцеса»

Був собі король, і мав він дуже гарну і добру доньку. На жаль, принцеса мала дивну хворобу: підростаючи, вона втрачала силу рук та ніг, до того ж, у неї падав зір і слух. Багато лікарів намагалися вилікувати принцесу. Але все марно.

Якось до королівського двору прибув старець, про якого всі говорили, що йому відома таємниця життя. Усі придворні поспішили до нього і стали просити його поради, як допомогти хворій принцесі. Старець дав дівчині кошик із лози, прикритий зверху, і мовив: «Візьми, це - твої ліки. Вони зцілять тебе».

Сповнена радості та надії, принцеса підняла з кошика накриття. Те, що вона побачила, боляче її вразило: на самому дні кошика лежала дитина, виснажена хворобою. Дитя зазнавало ще більших страждань, ніж вона.

Серце принцеси заполонило співчуття. Не зважаючи на біль, вона взяла на руки і стала ним опікуватись. Минали місяці. Принцеса, крім дитини, не бачила нічого. Вона годувала дитя, пестила його, усміхалась йому, лагідно розмовляла з ним по ночах, попри те, що сама відчула велику втому і біль.

Минуло майже сім років - і сталося неймовірне. Одного ранку дитя усміхнулося і стало ходити. Принцеса взяла його на руки і, наспівуючи, пустилася з ним у танок. Дівчина ще ніколи не була така гарна і дужа. Вона навіть не помітила, як одужала.

                                                                                                                   Додаток №4

Розповідь для натхнення

                       «Подорож річкою»

Якоюсь мірою життя нагадує річку, по якій ми пливемо в човні. Можна нічого не родити в човні, просто плисти за течією. Час від часу човен прибиватиметься до якогось берега. Уявімо, що вам хочеться потрапити в якесь особливе місце на річці. Воно безпечне, красиве, там чудовий клімат, там люди, які вам подобаються. Але ви не зможете туди потрапити, якщо будете просто плисти за течією. Ви маєте дотримуватися певного курсу. Тоді ви пройдете через пороги, іноді, може, доведеться навіть гребти проти течії. Там можуть бути й інші перешкоди. Може, вам навіть доведеться тягнути човна вздовж берега. Це набагато складніше, ніж просто лежати в човні й плисти за течією.

Але зусилля ваші варті того. Ви знаєте, куди вам плисти, тому ви плануватимете цю подорож найретельнішим чином. Може, ви зробите неправильний крок і трохи заблукаєте, але оскільки ви знаєте, куди плисти, ви знайдете шлях. І це дасть вам додаткову енергію, щоб продовжувати йти до своєї мети. І нагородою вам буде острів, де ви будете тішитися життям.

                                                                                                                     Додаток №4

Байка - натхнення

Як здоровим бути хочеш

Байку вислухай охоче.  

Якось кволий жук промовив:

 «Дуже хочу буть здоровим» .

І подавсь в кущі ожини                         

Сповістить братам новину.

 «Гей! Жуки! Хто вміє чути!

Мрію я здоровим бути!...»  

Так ходив він цілу днину:

Розважав жуків й ожину. 

 Сонце вже скотилось з неба

Вже Жукові й спати треба.

Зажурився. Сів на гриб.

 Й нумо плакать: «Всім набрид!..

А багато ж натрудився:

Набалакав, находився...

Крізь ожину всю продерся –

колючками весь подерся.

А здоров’я - не спіткало:

 Натомивсь - геть сил не стало!..

Тяжко ж нам жукам чудовим,

В цьому світі  буть здоровим!..»

 Може б довго плакав Жук,

Та озвався мудрий Крук:

 «Кажеш, хочеш буть здоровим?

А що робиш (крім розмови)?

Щоб здоровим, друже, стати,

Слід не просто розмовляти.

Тут бажання, Жук, замало,

щоб здоров’я враз настало!..»

Щоб буть дужим - не вагайся

Про здоровая більш дізнайся.

И знай: крім рішення й надії,

До здоров’я ведуть дії.

                                                                                                                               

Додаток №5

       Тест «Яка ти людина»

Оберіть, будь ласка, будь - яку геометричну фігуру, яка вам подобається найбільше. Якщо вам сподобалась ця фігура, то
●- це доброзичливі люди, піклуються про інших, трохи нерішучі, балакучі, широке коло друзів;
■- охайна, підтягнута людина, робоче місце впорядковане, працелюбні, дотримуються правил та інструкцій;
▲-   нетерплячі, гарно одягнені, прагнуть до лідерства, влади, люблять розваги;
▄-   трохи збуджені, всім цікавляться, уникають конфліктів, схильні до втрати речей, весь час знаходять нових друзів;

w-   прагнуть до знань, робоче місце в безладі, кумедні, не люблять паперової роботи.

Додаток №5

ТЕСТ: «Математик чи гуманітарій?»

Подивись на зображену комбінацію з букв і цифр і швидко скажи, який з написів ти прочитав спершу — букви або цифри?

Якщо по горизонталі "АВС" — ти людина гуманітарного складу, для тебе мова слів і букв значно ближча і зрозуміліша за мову цифр. У тебе хороші лінгвістичні здібності, відкритий і товариський характер. Тебе поважають як приємного співбесідника, людину, що уміє дружити .

Якщо ти прочитав по вертикалі "12 13 14"— ти людина технічного складу. Світ цифр тобі близький і зрозумілий. У тебе прекрасні математичні здібності і відмінна пам'ять. Ти стриманий, практичний, вмієш думати і не витрачати час на базікання. Якщо обидва записи для тебе рівноцінні, значить, ти — людина, здібна до будь-яких видів діяльності. А вже який тип, гуманітарний або   технічний, ти в собі розвиватимеш, вирішуй сам.

                                                                                                                Додаток №5

ТЕСТ «Впізнай свій темперамент»

1 .Як ти поводишся у ситуації, коли необхідно швидко діяти?

А) легко включаєшся до роботи;

Б) швидко і активно дієш;

В) дієш спокійно, без зайвих слів,

Г) невпевнено;

2 Реагуєш на зауваження вчителя?

А) кажеш, що більше так не робитимеш, але через деякий час робиш те ж саме;

Б) не слухаєш і дієш як заманеться, бурхливо реагуючи на зауваження;

В) вислуховуєш мовчки, погоджуєшся;

Г) Соромишся і переживаєш.

З.Як ти розмовляєш з іншими дітьми в важливих для тебе

обставинах?

А) швидко, з жаром, але прислухаєшся до висловів інших;

Б) швидко, з пристрастю, інших не слухаєш;

В) поволі, спокійно, але упевнено;

Г) невпевнено.

4.Як ти поводишся в незвичайній обстановці (у кабінеті лікаря,

директора школи та інш.)?

А) легко орієнтуєшся, проявляєш активність;

Б) вільно проявляєш збудженість;

В) спокійно, розглядаючи те, що оточує;

Г) боязко, іноді розгублено,

Якщо переважають відповіді «а» - ти відносишся до типу сангвінік; «б» - холерик; «в» - ти флегматик; «г» - меланхолік.

Сангвінік - комунікабельний, контактний, балакучий, безпосередній, життєрадісний, не схильний до тривожності, схильний до лідерства.

Холерик - чуттєвий, агресивний, збуджений, непостійний, імпульсивний, оптимістичний, активний.

Флегматик - пасивний, обережний, розсудливий. Доброзичливий, миролюбивий, керуємий, контролюємий, внушаючий довіру, надійний, рівний, спокійний.

Меланхолік - тривожний, легко засмучуємий, схильний до роздумів, песимістичний, стриманий, тихий, некомуканікабельний.

                       Сценарій першого уроку

Тема: «Урок знань»

Мета: вчити дітей розповідати про себе, ознайомити учнів з шкільним приладдям, із призначенням шкільних приміщень та правилами поведінки в них; розвивати мислення, мовлення, висловлюючи власну думку, виховувати любов, товарискість, доброзичливість, здійснювати психологічний супровід.

Обладнання: казковий герой Карлсон, коровай, свічка, папір, олівці.     

                                   

Хід уроку

Вітання учителя.

З хлібом у нас зустрічають гостей…

Хліб на весіллях цвіте в короваї

І краще немає на світі вістей,

 Ніж хліб уродився у рідному краї.

Твій хліб - усьому голова

Говорять в народі такії слова.

-          Здавна на Україні дорогих гостей вітали хлібом – сіллю на вишитому рушнику. Тож ми вітаємо учнів 1 – Б класу і запрошуємо до нашої класної кімнати на перший урок у вашому житті, як кажуть в народі: «На щастя, на здоров’я, на гарні успіхи у навчанні.»(Діти проходять під короваєм)

Організаційна частина(дзвінок)

Ось і школа, ось і клас

Він давно чекає нас.

І прийшли ми всі сюди,

Щоб учитись і рости.

Основна частина.

-          Ми починаємо наш перший урок. А  до нас на перший урок завітав казковий герой. Хто він – ви здогадаєтесь із загадки, яку я вам прочитаю.

Підстаркуватий чоловічок

Варення полюбляє,

Моторчик ззаду має,

Усюди він літає.(Карлсон)

- Правильно. Та прилетів він із завданнями – загадками. Коли ми їх відгадаємо, то дізнаємось про що буде іти мова на нашому першому уроці.

1) Відгадування загадок.

Дає здоров’я – спорт,

Вагу – солодкий торт,

Мед – працьовиті бджоли,

Знання глибокі - …(школа)

Є чарівник у школі в нас,

Ану впізнайте, хто він?

Озветься – тиша йде у клас,

Озветься ще раз – гомін.

Щоб не спізнитись на урок,

Нам голос подає  …(дзвінок)

Маленький хлопчик

Взяв портфель,

До школи поспішає,

Бо дзвінок його гукає …(школяр)

- Як ви думаєте, то про що піде мова на нашому уроці?(Про школу)

- Діти, ви стали школярами, вас привітно зустріла школа, клас. А чи знаєте ви, що означає слово «школа»?

Слово «школа» прийшло до нас з грецької мови, що означає дозвілля, заняття, місце навчання. Тож у школі ми будемо не тільки навчатись, здобувати нові знання, але і відпочивати.

-          Скажіть, а відпочивати ми будемо на уроках чи на перервах?

-          Дійсно, відпочивають на перервах, а працюють на уроках.

Школи з’явились дуже давно. В Древній Греції у них навчались лише хлопчики. А на Київській Русі з’явились перші школи для дівчаток. А вже зараз ми навчаємось всі разом. Доречі , в нашому класі буде навчатись 15 хлопчиків та 15 дівчаток.

2)Вправа «Долоньки»

-  В школі діти тягнуться до знань, як квітка пелюстками до сонця, як пташка крильми у польоті. А що допомагає учням тягнутися до знань? Це наші долоньки. І  я пропоную вам на аркуші паперу обвести свою долоньку та потягнутися до знань, які дає нам саме наша школа.(Діти обводять долоньки та прикріплюють їх на магнітній дошці навколо зображення школи)

3) Гра «Закінчи речення»

Наша школа старенька, їй близько 100 років, але вона тепла і привітна. В ній багато приміщень, назву цих приміщень ви мені скажете самі.

А)Учні навчаються в …(класі)

Б)Діти займаються спортом у  …(спортзалі)

В)Школярі роздягаються в …(роздягальні)

Г)Снідаємо, обідаємо ми в …(Їдальні)

Д)Беремо книжки для читання в …(бібліотеці)

- З усіма цими приміщеннями ми будемо знайомитись на протязі  першого навчального тижня.

- Чи знаєте ви, що Карлсон теж прийшов навчатись до школи,  навіть портфель свій склав. Та він був такий важкий. Що я була змушена допомогти його нести. Коли я запитала Карлсона чому він такий важкий, він мені відповів, що там усе потрібне.

- Давайте, з дозволу Карлсона, ми перевіримо, чи все, що взяв він до школи дійсно потрібно

4) Гра «Склади портфель»

Вчитель дістає з портфеля речі, а учні повинні сказати, чи всі речі потрібні. А якщо потрібні, то для чого саме?

Предмети: підручник, іграшка, зошит, яблуко, музичний диск, косметика і т.д.

-          Отож розібралися, що і для чого потрібно.

-          У школі є правила, які потрібно дотримуватись усім учням у школі. А познайомимось ми з ними у вигляді фізкультхвилинки. Я буду Ії читати, а ви будете виконувати рухи.

5) Фізкультхвилинка.

Заходить вчитель, треба встати…(встати)

Дозволить сісти, тихо…(сядь)

Сказати хочеш, не…(шуми)

А тільки руку…(підніми)

У школі парту…(бережи)

І на парті не…(лежи)

Щоб Урок минув не марно,

Треба сісти рівно й…(гарно),

Не базікать на…( уроках),

Як папуга чи сорока.

-          Тож які правила поводження у школі ви запам’ятали?

-          Сьогодні не тільки перший урок у вашому житті, а ще сьогодні день народження нашого 1- Б класу.

-          А з чим приходять на день народження?

-          З подарунками.

-          А що кажуть в день народження?

-          Слова -  вітання.

-          Вийдіть зараз до мене та утворіть коло. Сьогодні ми привітаємо іменинників, а саме нас самих. Подумайте, щоб ви побажали собі або учням нашого класу в цей день?(Здоров’я, успіхів у навчанні, бути переможцями олімпіад, виразно читати, грамотно і каліграфічно писати, правильно рахувати , знайти нових друзів і т.д.)

6) Гра «Свічка побажань»

Учні передають свічку з своїми побажаннями по колу з рук в руки. Після чого свічка задувається, щоб побажання обов’язково збулись.

-          В день народження обов’язково пригощають дорогих гостей. Тож і ми зараз покуштуємо смачний коровай, який приготували для вас батьки.

7) Частування короваєм.

     8) Фотографування

     9) Прощання.

Урок навчання грамоти. Читання.

Тема: Звук   [і ].  Буква І і.

Мета: Навчити дітей впізнавати звук у мовленому слові та нову букву. Познайомити учнів з роллю букви  і  в мові – позначати м’якість попереднього приголосного, бути окремим складом і виступати  в ролі окремого слова. Учити складати речення та зв’язаний текст. Розвивати увагу, уяву, мислення учнів, збагачувати словниковий запас, здійснювати психологічний супровід. Виховувати любов до природи.

Хід уроку

І Організація класу до уроку.

ІІ Підготовка до вивчення нового матеріалу.

1)      Визначення 1-го звука в загадці.

-          Для того, щоб зрозуміти, яку букву ми будемо вивчати на сьогоднішньому уроці, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку.

Загадка

Білий – білий, ніжний – ніжний,

Тільки взимку я буваю,

 ліс і сад я прикрашаю,

та дуже швидко обпадаю.

                                              (Іній)

-          А хто знає, що таке іній?

Явище природи, яке буває тільки взимку.

-          Вимовте слово іній. Який перший звук ви чуєте в слові іній?

-          Звук [ і]  .

-          Тож сьогодні ми з вами завітали на день народження до букви і.

2)      Характеристика звука [ і]  .

-          Вимовте звук  і  . Дайте йому характеристику.

Буква і  позначає голосний звук і , може виступати як один склад, а може як одне слово.

Н –д: Мама і тато ходили до осіннього лісу по гриби.

3) Звуко - буквений аналіз слова  іній.( Звуки - чоловічки)

- Розгляньте уважно звукову схему слова. Який висновок можна зробити?

Буква і , що позначає голосний звук  і  , показує м’якість попереднього приголосного.

ІІІ Робота  з Букварем.

1)      Ознайомлення з друкованою буквою Іі.

-          Відкрийте свій Букварик на ст. 40 . Розгляньте уважно , чим відрізняється велика буква від І від малої.

Над великою буквою І немає крапки.

 2)      Робота в зошитах.(Нагадування правил сидіння під час письма, тримання ручки)

На день народженнями приходимо з подарунками. Давйте ми подаруємо букві і її портрет.

Друкування 1 – го рядка великої букви І та малої букви і.

3)      Вивчення вірша напам’ять.

А) За піктограмою.

- Сьогоднішній вірш ми присвячуємо нашій іменинниці. Зазвичай ми показуємо рухи, щоб краще запам’ятати, а сьогодні нам допоможе малюнок.

Вірш

Івасик іграшками грався,

А по дворі ішов індик,

Івась побачив і злякався,

І  від індика в хату втік.

Б) З наголосом в першому рядку на наступне слово.

                       Фізкультхвилинка

4)      Гра «Назви слова, які б починалися на букву і .

-          Діти, назвіть мені якомога більше слів, які б починалися на букву і .

Ірис, інтерес, іволга, індик…

5)      Словникова робота.

-          Діти. А хто з вас знає, що таке інкубатор?

-          Спеціальний апарат  для штучного виведення домашніх птахів.

6)      Гра « Зайве слово»

-          Послухайте назви птахів і скажіть, яке слово в даному ряді зайве?

Снігур, індик, ластівка, іволга. Чому?

Індик – свійський (домашній) птах.

7)      Робота з наочністю.

-          Розгляньте уважно малюнок, де ми можемо побачити індика? Опишіть мені, який він має вигляд?

А) Розгляд малюнка. Розповідь про інкубатор.

Б) Робота в групах.

Складання розповіді за малюнком.

І\/ Підсумок уроку

Гра « Мікрофон»

-          Підводячи підсумок нашого уроку, скажіть, будь ласка, що нового ви дізнались сьогодні на уроці?

-          Що найбільше всього сподобалось?

Гра « Асоціативний ланцюжок»

-          На що схожа буква і ?

На ручку, указку, свічку. А так як у букви сьогодні день народженнями її привітаємо та запалимо нашу свічку побажань. Уявіть собі, що ми спалюємо гнів. Слізки, а запалюємо радість, успіх, розуміння, підтримку. Якщо усі зі мною погоджуються, тоді давайте задуємо її, щоб усі бажання збулись.

V. Домашнє завдання.

Намалювати подарунки, в словах яких є буква і.

Сценарій батьківських зборів в 1 – му класі.

 

Тема: Адаптація учнів 1 – го класу.

Мета: Познайомити батьків з теоретичним матеріалом, з метою поглиблення знань даного адаптаційного процесу, сприяти згуртовуванню батьківського колективу, розвивати пам’ять, увагу, уяву, мислення та мовлення батьків під час виконання різних вправ та висловлення власної думки, здійснювати психологічний супровід, виховувати любов до власних дітей.

           Хід батьківських зборів

1)       Знайомство

- Шановні батьки, ви бачите один одного щоранку. Одні добре знають одне одного тому, що поруч живуть, чи ваші діти відвідували один дитячий садок, а інші майже зовсім не знають батьків, тому що живуть в іншому мікрорайоні. Тому зараз я вам запропоную більш краще познайомитись за допомогою такої вправи:

- Ви називаєте своє прізвище, ім’я та по батькові, називаєте чий ви батько чи мати та називаєте 2 позитивні риси вашої дитини. Для того, щоб вам дуло легше, я почну з себе.

(Батьки по колу знайомляться)

2)       Очікування

-          Кожен з вас,  ідучи на батьківські збори, чогось або щось очікує від них. І так , як наші діти – це наша радість, цвіт нації, саме тому вони асоціюються  з квітами. Виберіть собі квітку, яка вам подобається та напишіть на одній стороні ваші очікування від даних зборів.

-           Хто хоче зачитати свої очікування? (Батьки зачитують написане)

3)       Вправа «Марійка»( пазли)

-          Подивіться на дошку. На ній зображена картинка з дітьми, які вам нагадають свою дитину.

-          Одного чудового ранку Марійка прокинулась від того, що побачила чудовий сон. Відчула  запах свіжої яєчні та кави і зрозуміла, що мама на кухні. Вона вскочила зі свого ліжка, забігла на кухню та сказала: «Матусю, мені приснився такий сон…» Мама скоса глянула на доньку та відповіла: «Я втомилася тебе лікувати і не буду тебе слухати доти, доки ти не одягнешся, вмиєшся та поснідаєш . Так у Марійки зіпсувався настрій.(Вчитель відриває один елемент з пазлу)

-          Почула Марійка. Що тато збирається на роботу, підбігла до нього та й каже : «Татусю, рідненький, мені наснився такий сон, послухай його!» Тато, навіть не глянув на дитину, відповів: «Мені ніколи, я і так запізнююсь на роботу. Шеф мене звільнить, якщо я ще раз запізнюсь. І пішов. Так у Марійки ще погіршився настрій.(Вчитель відриває другий пазл)

-          Згадала дівчинка, що брат – старшокласник ще не пішов до школи і вирішила йому розповісти свій сон. Зайшла до кімнати та й каже: «Братику, любий, мені наснився такий чудовий сон, послухай його.» На що він відповів: «Дорога моя сестричко, мене твої сни вже не цікавлять. У мене дівчата. Дискотеки, а ти мені про якийсь сон.»так у Марічки ще погіршився настрій.( Вчитель відриває наступний пазл)

  -      Чує дівчинка, що до квартири зайшла бабуся, яка приїхала з села, щоб               передати продукти. Підскочила Марійка дзигою до бабусі та каже: «Бабусю, ріднесенька, мені сьогодні наснився такий сон! Послухай його. На що бабуся відповіла: «Марієчко. Онучко, я б з радістю, але через пів години автобус знову їде на село. Ось тут тобі смачні пиріжки, розповісиш іншим разом. Так у дівчинки ще більше зіпсувався настрій. (Вчитель відриває наступний пазл.)

-          Прийшла Марієчка до школи, підійшла до своєї вчительки та каже: «Марія Іванівно, мені наснився такий сон, послухайте його.» Вчителька ,не підводячи очей від зошитів, сказала: « Пізніше, добре, а то я дуже зайнята» Так в учениці ще більше погіршився настрій. (Вчитель відриває наступний пазл)

-          Ось так, за звичайними клопотами, ми можемо не помітити, як втрачаємо зв’язок із своїми дітьми. І  саме для того, щоб цього не трапилось, присвячені наші батьківські збори..

-          А для того, щоб наше спілкування було ефективним я пропоную вам самим скласти правила спілкування.

4)       Складання правил спілкування.

-          будь активним,

-          поважай думку іншого,

-          правило піднятої руки,

-          та інш.

5)       Виступ вчителя.

Адаптація – одне з центральних понять біології. Але цей процес є і в навчальному процесі, адже увесь дитячий організм пристосовується  до певних умов. Для того, щоб дитина краще почувала себе, швидко знайшла собі нових друзів, в нашому класі щопонеділка є «Свічка побажань». Діти стають в коло і, передаючи свічечку з рук в руки, висловлюють побажання собі, учителю або усім учням класу( Лише позитивні).Кожен урок ми починаємо з девізу, який згуртовує наш клас, з посмішки, яку дарують учителю або однокласнику. Нагороджуючи учнів смайликами за досягнення у навчанні, усі плескають у долоні, вітаючи його. Дуже часто робимо роботи, які потім об’єднуємо в одну композицію. Іменинників у нашому класі вітають чудовими побажаннями на майбутнє.

-          Шановні батьки, але для того, щоб адаптаційний процес пройшов якнайкраще, мені потрібна ваша допомога. Тож поділіться разом з нами, які прийоми ви використовуєте в своїй родині для того, щоб ваша дитина швидко адаптувалась до нового колективу, відчула себе потрібною, захищеною. Що може потрібно зробити учителю, щоб цей процес був якнайбезболісніший.

     6) Робота батьків в групах.

Висловлення думки кожної групи.

-          А для того, щоб це було більш аргументованіше, ми проведемо анонімний тест.

7) Тест «Які ви батьки?»

Позначте фрази, які часто вживаєте, спілкуючись із дитиною.

1.   Скільки разів тобі повторювати?!

2. Порадь, будь ласка, як мені вчинити у даній ситуації...

3.   Не знаю, що я без тебе робила б...
4.1 в кого ти такий удався?!

5.   Які у тебе чудові друзі!..

6.   Ну на кого ти схожий?!

7.   Ти моя опора і помічник!

8.   Ну що за друзі в тебе?!

9. Про що ти тільки думаєш?!

10.  Який ти в мене розумний!..

11.  А ти як вважаєш?

12.  У всіх діти як діти, а ти...

13. Який ти у мене кмітливий!

1,2,4,6,8,9, 12 —2 бали;

3,5,7, 10, 11, 13 — 1 бал.

Підрахуйте кількість своїх балів.

7—8 балів. Ви живете з дитиною душа в душу. Вона щиро лю­бить і поважає вас. Ваші стосунки сприяють становленню її осо­бистості.

9—10 балів. Ви непослідовні у взаєминах із дитиною. Вона пова­жає вас, хоча і не завжди з вами відверта. На її розвиток впливають здебільшого випадкові обставини.

11—12 балів. Вам слід уважно ставитися до дитини. Поки що її розвиток більше залежить від випадковості, ніж од вас.

13—14 балів. Ви й самі відчуваєте, що дієте неправильно. Між вами і дитиною існує недовір'я. Постарайтеся приділити дитині більше уваги, враховувати її запити та інтереси.

- Після того, як ви дізнались, які ж насправді ви батьки, я хочу познайомити вас з 10 правилами для батьків.

 8)  «10 правил для батьків»

  

10 правил для батьків.

Ці правила були прийняті у Міжнародний рік дитини. Вони містять педагогічні настанови Песталоцці, Фребеля, Черні: враховують і сучасний практичний досвід.

Любіть свою дитину!

Радійте з її присутності, приймайте її такою, яка вона є, не ображайте, не принижуйте, не підривайте її упевненості в собі, не піддавайте несправедливому покаранню, не позбавляйте своєї довіри, дайте привід любити Вас.

Охороняйте свою дитину!

Захищайте її  душевних небезпек, навіть, коли треба - жертвуючи
власними інтересами і ризикуючи власним життям.

             Будьте добрим прикладом для своєї дитини!

Прищепіть їй повагу до традиційних цінностей; самі, живіть згідно із ними. Нехай у вашій сім'ї побутують чесність, скромність. Порушення батьками подружньої вірності, збагачення безчесними засобами-все це завтра позначиться на моральному  обличчі вашого сина чи доньки.

                                             Грайтеся зі своєю дитиною!

Приділяйте їй якомога більше часу, розмовляйте з нею, грайтеся так, як їй подобається, її гру сприймайте всерйоз.

Працюйте зі своєю дитиною!

Допомагайте їй, коли вона намагається приймати участь у роботі вдома, в саду.   Коли   дитина   підросте,   привчайте   її  включатися   в усі роботи  по господарству.

Покажіть дитині можливості й межі людської свободи!

Дайте  дитині можливість нагромадити власний досвід,   навіть якщо  це пов'язано з певним ризиком. Надмірно опікувана від будь-якої небезпеки дитина нерідко  стає соціальним інвалідом.

Навчайте дитину бути слухняною!

Батьки повинні стежити за поведінкою дитини і спрямовувати її таким чином,  щоб її дії не завдавали шкоди ні їй самій,  ані іншим. Дитину треба Заохочувати  до додержання встановлених правил.

Надавайте дитині можливість таких переживань, які матимуть цінність спогадів.

Дитина   "живиться", як і дорослий,  переживаннями,  що дають ій,  змогу орієнтуватися  в подіях, ознайомитися з життям інших людей і з навколишнім світом.
 Нехай спогад про щасливе дитинство зігріває її все життя.

Дозволяйте дитині набувати життєвого досвіду. Хай навіть не безболісно, але самостійно.

Чекайте від дитини тільки таких міркувань та оцінок, на
які вона здатна у своєму віці, виходячи з рівня свого
озвитку і життєвого досвіду

9) Розповідь для натхнення

Прикінцеве слово „Все залежить від тебе"

Колись давно у древньому Китаї жив дуже розумний, але дуже пихатий мандарин (знатний вельможа). Весь день його складався з примірок багатого вбрання та розмов з підданими про свій розум... Так минали дні за днями, роки за роками... Аж ось пройшов по всій країні поголос, що неподалік від кордону з’явився мудрець, розумніший за всіх на світі. Дійшов той поголос і до нашого Мандарина. Дуже розлютився він : „Хто може називати якогось там ченця найрозумнішою людиною у світі!?" Але виду про своє обурення не подав, а запросив мудреця до себе у палац. Сам же задумав обдурити ченця: „Я візьму в руки метелика, сховаю його за спиною і запитаю, що в мене в руках - живе чи мертве. І якщо чернець скаже, що живе - я роздушу метелика, а якщо мертве - я випущу його..." І ось настав день зустрічі. У пишній залі зібралося багато людей, всім хотілося послухати словесний поєдинок найрозумніших людей у світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинилися, і до зала ввійшов невеличкий худорлявий чоловік. Він підійшов до мандарина, привітався і сказав, що готовий відповісти на будь-яке його запитання. І тоді, зло всміхаючись Мандарин проказав:" Скажи-но мені, що я тримаю в руках - живе чи мертве?" Мудрець трохи подумав, усміхнувся і відповів :"УСЕ В ТВОЇХ РУКАХ!". Збентежений Мандарин випустив метелика з рук, і той полетів на волю, радісно тріпочучи своїми яскравими крильцями.

Отже, лише від вас залежить, чи буде ваша взаємодія з дитиною позитивною, чи навпаки.

10) Підсумок батьківських зборів.

Напишіть на зворотній стороні квітки, чи збулись ваші очікування?

Можете написати побажання, пропозиції. І прикрасьте своїми квітами нашу класну галявину.

Сценарій виховної години

Тема. Життя людини —    найвища цінність!

Форма проведення. Зустріч – знайомство дітей у класному колективі.

Мета: ознайомити учнів з правилами життя в колективі;  формувати розуміння значимості життя у злагоді, повазі та дружбі; розвивати початкові розумові операції, мову та мовлення; виховувати загальнолюдські цінності.

Обладнання: саморобна зірка із фольги, Біблія, ілюстрація творення Богом перших людей, родинні фотографії, аркуші паперу для кожного учня, олівці, картки-малюнки.

 Хід виховної години

І. Організація класу.

Привітання.

Скерована розмова.

- Зараз я запрошую сісти за парти тих дітей, які народилися взим­ку, тепер хлопчиків і дівчаток, які народилися навесні, сідайте, будь ласка, діти, що народилися влітку, за ними — ті, хто народився восени. Бачите, ви сідали за парти почергово, спочатку одні, потім інші, бо народжувалися ви в різний час. Погляньте тепер: усі разом ви сидите за учнівськими партами, бо віднині ви — учні. Саме в цю хвилину народився ваш колектив. Кажуть, коли людина на світ народжується, Бог свічечку запалює на небі. А чи бачили ви, що одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно? Бо коли людина зла, заздрісна, лиха, скупа, її свічечка ледь-ледь жевріє. А коли людина добра, любить усе живе, робить добро, тоді її свічечка ясна і світло далеко видно.

Сьогодні на вечірньому небі засяє наша з вами зірочка, яка розкаже всім людям, що народився новий колектив . Від нас з вами за­лежатиме, якою буде наша зірочка — ясною чи тьмяною.

А вдень вам нагадуватиме про те, як жити дружно і в злагоді, ваша зірочка у куточку нашої класної кімнати.

II. Актуалізація опорних знань. Створення проблемної ситуації.

Вчитель демонструє картки-малюнки із зображенням автомо­біля, холодильника, газової плити, пилососа, лампи тощо.

—Подивіться, подумайте і скажіть, яке призначення цих предметів? (Автомобіль потрібен, щоб їздити, холодильник, щоб зберігати про­дукти...)

—  Бачите, все має своє призначення. А для чого живе людина? Яке
її призначення?

Учні висловлюють свої міркування. Бесіда.

—   Звідки ви взялися?

—   Звідки взялися ваші мама і тато?

—  Чи відомо вам, хто створив перших людей на Землі?
Відгадування загадки-додаванки.

—   Для того, щоб пригадати, як звали перших людей, відгадайте
загадку-додаванку.

Бог створив зайців, слонів,

Бегемотів та котів,

Тигра, мавпочку та лева,

 І людей — (Адама й Єву).

—  У якій книзі описано створення Богом світу та людини?
Читання вчителем вірша.

Розмова з бабусею

В кухні добре, тепло й чисто,

Там бабуся варить їсти.

Поряд сів я з нею знову

Та й веду таку розмову:

«Хто створив для риб моря

І чому горить зоря,

Не ростуть на груші дині,

Мак червоний, сливи сині?

Поясни, чому в корови

Молоко не кольорове?

Бачив, квіти вона їла,

Молоко дала знов біле.

І чому маленькі діти

Довго вчаться, щоб ходити?

Півник же з яєчка — плит! —

Вже за мухою побіг.

Як газети ти читаєш,

Звідки літери ти знаєш?

Я на них дивлюсь весь час:

„Гей, ви хто? Не знаю вас!"»

А бабуся поряд сіла,

Каже: «Пташко моя мила,

В тебе так питань багато!

Так з чого ж мені почати?

В світі є всілякі дива,

Всі злічити неможливо,

Будеш жити, виростати,

Тайни світу відкривати.

Бог, який цей світ створив,

Нам не всі із них відкрив.

Різних тайн багато в Бога.

Розповім тобі про Нього.

Він створив цю землю й небо,

Риб, птахів, курчаток, тебе.

Він піклується про всіх —

Про великих і малих.

Про корову та телятко,

Про малесеньке дитятко,

Дав нам розум, почуття,

Очі, серце. Дав життя!»

                      Степан Загорулько

А хто живе разом з вами удома?

—    Чи доводилося вам чути від інших людей: «Ти так схожий на
свого батька!» або «Це ж треба, ну викапана мама!»?

Розповідь вчителя.

—  Батьки дали вам не тільки життя. Від них ви перейняли малень­
кі клітини, «гени», які містять цілу «схему» всього організму. В них
записані стать, пропорції тулуба, колір очей, шкіри та волосся, хода,
музичні або художні здібності. Гени батька і гени матері створили зовсім
нову людину — тебе.

Проведення дослідження.

—    Зараз я пропоную вам виконати дослідження і глянути, які ви
всі різні і водночас схожі одне з одним. Розкладіть на столі фотографії
своїх обох бабусь та дідусів, тата й мами, своїх сестричок і братиків,
а також покладіть свою. Дослідіть їх уважно і відшукайте схожі риси, наприклад колір очей, форму носа, брови.

—    Цікаво, правда? Але ще і вдача у кожного своя. Бабуся, напри­клад, ніколи не гнівається, дідусь завжди допомагає. Буває, що братик із сестричкою різняться, так, як герої наступних віршів. Я читатиму, а ви уважно послухайте і скажіть, кого варто похвалити.

* * *

Взяв я фарби, пензлик взяв, На стіні намалював Сонце, небо, гарні квіти. Я радію й веселюся, Скоро вернеться матуся, Буде теж радіти!

* * *

Без капризів встану рано, Причешуся гарно-гарно, Вдягну сукню та взуття. Не зроблю я щось погане, Буду чемна та охайна, Бо слухняне я дитя.

 Слово-порада вчителя.

—       Діти, ви вдома — не одні. Поруч з вами живуть рідні вам люди.
Від вас залежить, яким буде їхнє життя. Кажуть, чемні діти — спокійна старість їхніх батьків, погані діти — гірка старість. Будьте слухняними, чуйними і уважними до найрідніших вам людей.

III.  Початковий етап організації колективу.

—  У школі ви теж не одні. Вас — ЗО  в нашому класі. Всі ви — одна сім'я. Сподіваюся, що ваше життя буде цікавим  незабутнім. А для цього нам треба подружитися і потиснути один одному руки на знак дружби.

Знайомство учнів.

Діти, сидячи в парах, повертаються один до одного, посміхаються, називають кожен своє ім 'я, потискуючи руки.

 Практична робота.

—  А щоб ваша тепла і ніжна ручка надовго запам'яталася сусіду по парті, приготуйте один одному сюрприз.

На партах у кожного чистий аркуш паперу. Діти обводять олівцем свою руку і обмінюються аркушами із сусідом по парті.

—  Тепер я переконана, що ви станете гарними друзями, бо та лю­дина, котра подала свою руку другові, довірить незабаром і своє серце.
Тож нехай ваше шкільне життя буде дивовижним.

IV.  Узагальнення і систематизація.
Колективне вивчення вірша.

Чудо життя

Яке чудове життя на землі! Бог дарує радість мені. Ласку й любов мені подає, Любить мене таким, як я є.

 Підсумкова бесіда.

—    Що нового ви дізналися про своє життя?

—    Що вам найбільше сподобалося?

—    Де ви зберігатимете аркуш паперу із відбитком руки вашого
Друга?

За бажанням учитель може використати й інші матеріали для проведення заняття-знайомства, зокрема ті, що містяться в до­датку.

 Додаток

Дидактичний матеріал для організації зустрічі-знайомства на тему:

«Життя людини — найвища цінність!»

Коли ж судилось нам всім жить в одному світі, Єднаймось всі разом, у радості й біді. Давайте, щоб душа жила у щастя світлі, Щоб людства рід зберігся на землі.

В. Сухомлинський

Маленький листочок

Казка

На тоненькій гілочці великого дерева жила собі родина. Мама-брунька міцно притулила до себе своїх дітей—крихітні листочки з жорсткою, але теплою лусочкою. Уся сім'я міцно спала довгу зиму. Та ось найстарший листочок, що лежав ближче за інших до виходу, прокинувся й спитав:

—    Мамо, сонце вже зігріває мене, можна я визирну?

—    Ні, синку, це лише зимова відлига, не поспішай, іще мають бути
сильні морози й сніг.

—    Шкода, а мені так цікаво побачити, як там, зовні.

—    Там дійсно чудово, але тобі ще рано.

—    Ти ж дивишся, і тобі це не шкодить. А там гарно?

—    Так, там дуже гарно! Я можу спокійно дивитись, бо моя шкіра
достатньо міцна, їй мороз не страшний, а в тебе шкірочка дуже ніжна,
мороз знищить тебе.

—    А що каже тато?

—    Тато-дерево ще жодного листочка не випустив надвір. Ти
обов'язково хочеш стати першим?

—    А чому б і ні?

Інші листочки мовчки слухали їхню розмову. Вони не могли збагнути нетерплячості найстаршого листочка, їм так добре й тепло було під матусиними лусочками. Після цієї розмови сім'я знову заснула.

—   Минуло ще багато днів, на вулиці був сильний мороз, і в листочка не було жодного бажання визирати надвір. Але ось одного разу сонце пригріло особливо гаряче. Маленький листочок заворушився, але мамі нічого не сказав. Минав час, сонце привітно гріло вдень, уночі теж було тепло. Найстарший листочок незадоволено бурчав собі під ніс, що мама занадто боїться холоду, але мама мовчала й не розкривала свої міцні лусочки. Мамо, я хочу вийти, уже багато днів тепло, а ти нас тримаєш! —пробуркотів листок.

—   Кожної весни о цій порі буває мороз, зачекай трошки.

—   Ти вважаєш, що все знаєш, але ти теж можеш помилятися.
Я думаю, що ти просто не хочеш, щоб ми стали дорослими.

—   Я хочу, щоб ви дорослішали у свій час і щоб вам не було боляче.

—   Досить, я вже достатньо сильний та міцний, я виходжу! Сьогодні
сонце дуже сильно пригріло, навіть твоя лусочка не може стримати це тепло!

Маленький листочок із зусиллям розсунув лусочки бруньки та ви­зирнув надвір. Від захвату в нього перехопило подих:

—  Як гарно! Небо синє-синє, сонце таке чудове, ласкаве й тепле,
тут усе чудово, і спів пташок набагато краще лунає, ніж крізь мамину
лусочку! Мамо, чому ти не хотіла мене випускати? Тут чудово!

Натхнені захопленням старшого, молодші листочки наперебій закричали:

—   Мамо, випусти мене!

—   І мене, я другий, не лізь поза чергою!

—   Ні, діти, треба почекати лише кілька днів, весна така оманлива,
уночі може вдарити мороз.

—   Знову ти за своє, — буркнув старший. Але чомусь повільніше
став звільнюватись від маминих лусочок.

За кілька годин сонце почало хилитися на захід, повітря стало по­мітно прохолоднішим, на небі з'явилися хмари. Маленький листочок перелякався:

—   Мамо, пусти мене назад!

—   Якби я могла! Адже ти став таким великим, що мої лусочки не
зможуть прикрити тебе від холоду.

Повіяв вітер. Стало дуже холодно, а з хмар пішов сніг. Маленький листок гірко плакав, йому було так боляче! Його верхівка перетворилася на лід. Мама страждала, дивлячись на сина, але не мала змоги допомогти йому. Настав час учитися синові на власних помилках. За кілька годин обморожений край листочка перестав боліти, але всю ніч маленький листочок тремтів від холоду. Так минуло два дні. Маленький листок уже не плакав, він замовк, і мама мусила постійно перевіряти, чи не змерз її малюк зовсім, чи не вмер. Але знову вийшло сонечко, пташки заспівали веселу пісеньку, розтанув сніг. Настала довгождана весна. Однак листочок хворів, багато днів він не визирав із бруньки, тільки обморожений краєчок стирчав поміж лусочок. Нарешті бажання жити взяло гору над хворобою та страхом. Лис­точок ізнов визирнув із бруньки, тепер йому ніщо не заважало рости. Сонечко зігрівало його своїм промінням, вітерець пестив та нашіпту­вав на ніч казки, дощик змивав порох, а птахи співали своїх чудових пісень. За найстаршим листочком виростали його брати-листочки та молодша сестричка—молода гілочка. «Життя прекрасне!» — співали вони. І листочок, який уже підріс, погоджувався, що воно дійсно пре­красне. І тільки незвичайна форма найстаршого листочка з обрізаним краєчком нагадувала про маленького листочка, який так поспішав подорослішати.

—  На все свій час, — прошелестіла мама-брунька, повільно осипа­ючи свої лусочки на землю.

Людмила Шторк

Історії та притчі про життя

 Щоденне життя

Це оповідання про людину, яка вибралася з групою паломників знай­ти пустельника, щоби поставити йому одне запитання. Коли нарешті цей чоловік зустрів пустельника, запитав:

—  Якби тобі залишилося жити тільки один день, як би ти його
провів?

Старий схимник, погладивши свою довгу білу бороду, відповів:

—   Отже, так. Зранку я б, як звичайно, помолився, потім поснідав
і пішов би провідати сусіда Івана, а потім попрацював би на городі,
сапаючи його, а згодом трішки подрімав би.

—   Хвилиночку, — перебив його прочанин. — Але ж так само ти
проводиш кожен день.

—   Саме так, — відповів схимник. — Чому ж мій останній день мав
би відрізнятися від усіх інших?

Необачність

Арон жив над рікою. Одного разу, повертаючись додому після важ­кої праці, він мріяв про те, що зробив би, коли б став багачем. Раптом спіткнувся об шкіряну торбу, яка, як йому здалося, була заповнена камінцями. Арон підняв її і почав кидати по одному камінцю у воду. «Якби я був багатим, — роздумував, — то купив би собі великий дім». Тоді кинув другий камінець, думаючи собі: «Мав би багато прислуги, багато доброго вина і всякої їжі». Так поволі він кидав камінці у воду, аж поки не залишився в нього один. Коли він взяв його в долоні, на камінець впав промінь сонця, що заходило, і камінчик почав перели­ватися різними кольорами.

Тоді Арон зрозумів, що в торбі були дорогоцінні камені — цілий скарб, — які він необачно повикидав у воду, а його мрії про багате життя так і залишилися мріями.

Небо

Один чоловік дуже хотів потрапити до неба. Коли помер, і справді там опинився. Ангел взяв його за руку і показував йому різні прекрасні краєвиди — високі гори, прекрасні квіти, величаві заходи сонця, малих дітей, що бавилися на вулиці. Чоловік із захопленням вигукнув:

—  Яке небо прекрасне!
Ангел виправив його, кажучи:

—  Це зовсім не небо, а земля, на якій ти жив, але краси якої ти
ніколи не бачив.

Мудрослів'я

Життя прожити — не поле перейти.

Життя — як стерня: не пройдеш, ноги не вколовши.

Живи не минулим, а прийдешнім.

Живи так, наче завтра маєш умерти, а роби, наче ти вічний.

Живи — не тужи: нема в тебе межі.

Жити — значить творити.

Життя треба різьбити з ділової деревини.

Без діла жить — тільки небо коптить.

Життя навчає — труд єднає.

Життя без праці — часник без хліба.

Живому чоловікові все треба.

Жив, жив та й дожився до самого краю.

Жив, як пес, загинув, як собака.

Жилося б пишно, їлося смачно, та робити лячно.

Живуть укупі — велика купа, окремо — багато куп.

Довідкова інформація

Протягом 70 років життя людина витрачає:

•   16 років на дитинство та юність;

•   14 років працює;

•   3 роки зайнята їжею;

•   5 років поїздками та пересуванням;

•   3 роки на вихідні та відпочинок;

•    6 років на читання;

       23 роки на сон.

Якщо ми віддаємо по 5 хвилин тричі на день для молитви, то ви­трачаємо лише 3 місяці.

Інформація для роздумів

Один рік складається із 365 днів, кожний день має 24 години, кожна година — 60 хвилин. Отже, рік має 525 600 хвилин!

Як багато часу дано нам Богом у наше розпорядження! Але яку частку цього часу ми приділяємо для доброї справи?

Походження крилатого вислову

Жити на широку ногу. Колись у Європі була поширена мода носити велике і довге взуття. Чим воно було довше, тим більше шанували лю­дину. Довжина взуття визначала міру багатства. Інколи вона досягала півметра. Щоб зручніше було носити таке взуття, носки набивали сіном або загинали догори. Звідси й пішов вислів «жити на широку ногу», який означає: жити з достатком, заможно, розкішно.

Словник епітетів

Життя (життєвий устрій, спосіб існування і побут, використання часу).

Про життя, що приносить радість, щастя; про діяльне, трудове, змістовне життя.

Активне, багате, багатогранне, барвисте, благородне, бурхливе, ва­гоме, велике, веселе, виняткове, вируюче, витривале, відважне, вільне, гамірне, гаряче, глибоке, горде, дивне, дієве, дійсне, доблесне, довге, духовне, живе, животворче, захоплююче, змістовне, інтелектуальне, кипуче (розм.), красиве, красне, культурне, легендарне, миле, міцне, могутнє, молоде, мудре, мужнє, найважніше, напружене, насичене, неповторне, обдумане, одухотворене, перспективне, повне, повноцінне, поетичне, потрібне, прекрасне, приємне, просторе, радісне, ритмічне, рясне, світле, соковите, сонячне, справжнє, стрімке, строкате, творче, трудове, цікаве, цілеспрямоване, чарівне, чудове, шалене, широке, шумливе, щасливе, щоденне, яскраве, ясне.

Про легке життя, що не пов 'язане з працею, з творчістю.

Безжурне, безкриле, безтурботне, бувале, гладке, легке, малинове, пишне, порожнє, райське, різноманітне, розкішне, святкове, сите, со­лодке, спокійно-сите. Про тяжке, нещасне, бідне життя; про бродяче життя.

Аскетичне, багатостраждальне, безвтішне, безпритульне, безпро­світне, безпутне, безрадісне, бідацьке, бідне, бідолашне, божевільне, бродяче, бурлацьке, гірке, голодне, дароване, жалюгідне, жебрацьке, жорстоке, злиденне, каторжне, коротке, люте, метушливе, многотрудне, мужиче, набридливе, невдячне, невеселе, невідрадне, невлаштоване, незручне, нелегке, нелюдське, необвінчане, нервове, несолодке, не­спокійне, нещасне, нудне, образливе, одноманітне, одноманітно-сіре, печальне, понівечене, похмуре, прикре, прокляте, пропаще, рабське, сіре, скупе, собаче, страдницьке, суворе, сумне, сутужне, тривожне, турботливе, тяжке, холодне, циганське, чорне, чортове.

Про веселе та малозмістовне, безглузде життя.

Бездіяльне, беззмістовне, безкриле, безплідне, безцільне, бліде, буденне, вузьке, глухе, дрібне, дрімотне, задушливе, застигле, звичай­не, звірине, змарноване, куце, ледаче, міщанське, мляве, монотонне, нескладне, нецікаве, нице, нудне, однобоке, одноманітне, пасивне, пісне, порожнє, прокисле, пустоцвітне, сіре, сліпе, сонне, стояче, сумне.

Про правильне, скромне, чесне життя.

Буденне, добре, звичайне, здорове, незаймане, незамутнене, органіч­не,  повне, порядне, потрібне, правильне, привабливе, рівно­мірне, розмірене, складне, скромне, спартанське, спокійне, статечне, строге, тверезе, тихе, усталене, чесне, чисте, ясне.

Про неправильне, нечесне життя.

Безладне, безсоромне, брехливе, брудне, вітряне, грабіжницьке, грішне, грубе, дике, зіпсоване, легковажне, неправильне, непристой­не, нерозумне, нечисте, нещасне, низьке, піратське, темне, фальшиве, шалене.

Дидактична вправа «Павутинка»

Учні добирають слова, які стосуються поняття «життя», і впи­сують їх у прямокутники, з 'єднуючи, наче павутинкою.

		радість		дитя
праця		життя		людина
друзі		творчість		хата

 Опитувальники для учнів

 Сформованість навичок чинити добро і бути щедрими

—  Як ти чинитимеш у наступних випадках?

1.  Ти отримав у подарунок коробку шоколадних цукерок. Чи при­гостиш ними членів своєї сім'ї?

о Ні, тато все одно не любить солодкого, а мама зараз на дієті, о Пригощу однією цукеркою, щоб мені на довше вистачило, о Поділимо ласощі між усіма членами сім'ї.

2.  Сусід по парті забув удома олівці і просить тебе позичити свої.
Як ти чинитимеш?

о Запропонуєш скористатися своїми олівцями. о Не позичиш.

о Позичиш кілька олівців і стежитимеш, чи не забагато він ма­лює.

3.  У вашій школі проводять благодійну акцію на допомогу вихован­
цям дитячого будинку. Що ти, порадившись з батьками, принесеш?

о Гарну іграшку.

о Принесу іграшку, яка мені набридла.

о Нічого не принесу.

Про ставлення до праці

—  Що для тебе є основним у корисній роботі?

1.                                           Заслужити повагу товаришів.

2.        Принести користь колективу, школі і суспільству.

3.        Набути корисних навичок, уміння.

4.        Передати свої навички, уміння іншим.

5.        Постійно бути зі своїми товаришами.

6.        Керувати іншими.

7.        Перевірити себе у роботі.

8.        Заслужити похвалу у батьків, вчителів.

9.        Бути на виду.

10.Не засмучувати батьків.

       11.Щоб не звинувачували товариші.

12.Одержати хорошу характеристику.

13.Подобається творити щось своє.

14.Праця — це частина моєї душі.

Картка-підтвердження

Виріши для себе, кому з однокласників ти би хотів дати «Картку-підтвердження». На одній стороні картки напиши, які якості ти цінуєш у цій людині. На зворотній стороні напиши її ім’я та прізвище. Використовуй перелік якостей, поданий нижче

•  3 ним легко працювати

•  Допомагає іншим

•  Ініціативний

•  Відповідальний

•  Гарний керівник

•  Співчутливий

•  Підтримує інших

•  Уважний слухач

•  Шанобливий

•  Дотримує слова

•  Приязний

•  Мудрий

•  Дбайливий

•  Ввічливий

•  Отримує задоволення від навчання

•  Любить пожартувати

•  Сумлінний

•  Вибачає

•  Спортивної вдачі

•  Добивається свого

•  Добрий

•  Люблячий

•  Працьовитий

•  Чесний

•  Мужній

•  Розуміє

•  Надійний

•  Охайний

Література

1)      Савченко О.Я. Новий етап розвитку 4 – річної початкової школи.// Початкова школа, 2000.- №1

2)     Кочерга О. Психофізіологічні особливості мозку дитини.// Початкова школа.,

     2005. - №5 -6

3) Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Ґенеза, 1999

4) Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5 т., Т.2 – К.:Рад. Школа, 1977

5) Люблінська Г.О. Дитяча психологія.- К.: Вища школа,1974

6) Крапівіна О. Запам’ятати з опорою на образ.// Початкова школа, 2003. -№7

7) Амонашвілі Ш.А. Личностно – гуманная основа педагогического процесса. – М.: Просвещение, 1998

8) Бех І. Поступ особистості до відданості чеснотам //Початкова школа. – 2007. - №4. – с.7

9) Гальцева Т. А. Формирование образного мышления // Відкритий урок. – 2003.- №5 – 6.с. 40 – 42

10) Гончаренко С., Мальований Ю. Гуманізація та гуманітаризація освіти // Шлях освіти. – 2001. - №2

11) Іваницька П. Формування гуманістично ціннісних орієнтацій // Шкільний світ. – 2003. - №14. – с.4 -5

12) Киричок В. Виховання гуманістичних цінностей в учнів 1 – 4 класів // Шкільний світ. – 2005. -№45. – с. 14

13) Кластер Д. Критическое мышление // Відкритий урок. – 2003. - №17 – 18.- с. 9 -13

14) Толмачова І. Особливості організації навчального співробітництва // Початкова школа. – 2003. - №12 – с. 2 -4

15) Хоружа Л. Гуманізація як системоутворюючий компонент реформування сучасної освіти та виховання // Освіта на Луганщині. -2002. - №2